Cerca

Vatican News

Місіонерки, що служать убогим і хворим на Мадагаскарі: Папа принесе надію

Місіонерки з Контемплятивного Місіонерського Руху Шарля Де Фуко розповідають про досвід служіння на Мадагаскарі та очікування від візиту Папи.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Всього кілька тижнів залишилося до того дня, як Папа Франциск ступить на мадагаскарську землю. Вже 4 вересня 2019 р. він вирушить у подорож до країн південно-східної Африки, третього дня якої прибуде з Мозамбіку до Мадагаскару.

Мадагаскар, що належить до найбідніших країн світу, приймає численних богопосвячених осіб, які здійснюють служіння милосердної любові. Від 1962 року тут служать місіонерки з Контемплятивного Місіонерського Руху Шарля Де Фуко, який був заснований італійським священиком о. Андреа Ґаспаріно. Під час «спільнотної пустелі», періоду молитви та взаємообміну плодами читання Євангелія, яка щороку збирає в Кунео на півночі Італії членів Руху з різних кінців світу, наша колега Антонелла Палермо поспілкувалася з місіонерками, які добре знають ситуацію на Мадагаскарі.

Гостинний народ, що чекає Папу

«Мені відомо, що вони вже віддавна готуються, щоб зустріти Папу, без сумніву, це буде прекрасне свято», – розповідає сестра Лучія, яка вже 60 років належить до Руху, 25 з яких провела на Мадагаскарі. «Мальгаський народ є дуже гостинним, відзначається добрим духом», – додає місіонерка, підкреслюючи: «Відчуваю, що отримала від них набагато більше, ніж дала їм. Я переживаю настільки глибоку ностальгію, що дуже хочу бути там, разом з ними, коли туди приїде Папа».

Молода Церква

Сестра Лалла, молода мадагаскарка, є однією з небагатьох членкинь Контемплятивного Місіонерського Руху Шарля Де Фуко місцевого походження, що продовжують справу, започатковану на батьківщині італійськими місіонерками. «Саме з огляду на свою бідність, цей народ носить в собі, у власному ДНК, нашу харизму: спільність в убогості», – стверджує вона, розповівши про те, що походить з малозабезпеченої сім’ї та задоволена тим, що й у спільноті разом із сестрами надалі веде просте життя.

«Сподіваюся, що Папа принесе моєму народові надію, як у щоденному житті, так і в церковному служінні. Насамперед, молодь, а наша Церква на Мадагаскарі нараховує чимало молоді, потребує кріпості, яку може дати лише Бог», – говорить сестра Лалла.

Дар молитви і близькості

Контемплятивні місіонерки не приносять структури, але дар молитви, адорації, близькості в дусі братерства. Сестра Рінальда на початку 70-х років минулого століття жила на півночі Мадагаскару, де особливо поширився Контемплятивний Місіонерський Рух, відомий, зокрема, з огляду на служіння численним покинутим хворим і прокаженим.

«На початках не було легко, але з часом прийшли прекрасні відчуття. Коли я прибула туди, прокажених було дуже багато. Тепер же є більше лікування. Місцевий єпископ дуже радів нашою присутністю серед прокажених. Коли ми приходили до домівок хворих, на нас дивилися немов на сонце, що сходило в їхніх серцях. Навіть якщо ми робили дуже мало, для них наша присутність була джерелом надії», – розповідає місіонерка.

Ділитися на надмірним, а суттєвим

З особливою ніжністю сестра Рінальда згадує про те, що незважаючи на злидні й на те, що доводилося долати кілька кілометрів пішки, щоби поповнити запаси води, мадагаскарці спроможні на великі жертви. «Пам’ятаю, як одна дуже вбога жінка придбала двоє курчат, щоби приготувати святкову трапезу. Більше курча вона запропонувала нам, хоч мусіла нагодувати численну родину. “Коли щось пропонуємо іншим, слід віддавати найкраще”, – казала вона. Наш засновник постійно наказував нам не давати іншим зайве, але те, що насправді є вартісним для тебе. Вони є вчителями цього», – говорить місіонерка про мадагаскарців.

17 серпня 2019, 14:59