Vatican News
 (Sudan Relief Fund) історія

Том Катена – мирянин, місіонер, лікар, що відкрив серце мешканцям Судану

Том Катена – американський католицький місіонер-мирянин. Він працює лікарем в регіоні Нубійських гір, що в Судані – місцевості, позначеній значними конфліктами. Там він відкрив медичний заклад і щодня служить найбільш потребуючим місцевим мешканцям. За це самовіддане служіння 2017 року його нагородили міжнародною премією «Аврора».

Godfrey B. Kampamba / Світлана Духович – Ватикан

Якщо маєш в серці прагнення допомагати тим, кого зневажають і тим, хто у відчаю, то, можливо, твоє серце приведе тебе до Африки. Так сталося з американським молодим лікарем. Том Катена народився й виріс у Нью-Йорку. Бажання бути місіонером і допомагати найбільш потребуючим спонукало його здобути медичну освіту в університеті. Для нього не було важливо, в якій частині світу здійснювати служіння. Після чотирьох років праці лікарем у Військово-морських силах США, він почав співпрацювати з «Католицьким Медичним Місійним Бюро» і першою країною, куди він вирушив на місію, була Кенія, де пропрацював понад п’ять років.

«Коли я був у Кенії, – згадує лікар-волонтер, – я чув про Судан, про те, що війна знищила країну й що там не було медичних закладів. Я чув, що там діяло декілька неурядових організацій, але всі вони були змушені залишити країну внаслідок збройного конфлікту. Ситуація виглядала безнадійною».

Фото: Том Катена з пацієнтами в лікарні.
Фото: Том Катена з пацієнтами в лікарні.

Незважаючи на трагічні новини, які надходили з Нубійських гір, що в штаті Південний Кордофан у Судані, місіонер дедалі більше цікавився цим регіоном. Він дізнався, що католицька дієцезія Ель-Обейд будувала там лікарню, тож сам налагодив зв’язок з місцевим єпископом і допоміг заснувати лікарню «Матір Милосердя», що була відкрита 2008 року. Від 2011 року в цій місцевості постійно тривають збройні конфлікти.

Медичний заклад, яким Том Катена керує до сьогодні, має 430 ліжко-місць і обслуговує територію, в якій проживають понад 750 тисяч осіб. Пацієнтам, іноді, доводиться витрачати декілька днів, навіть і тиждень, аби добратися до шпиталю. Вони звертаються по допомогу в різних захворюваннях: від переломів і діареї до проблем щитовидної залози та ракових пухлин, а останніми роками – чимало тих, які отримали поранення в збройних конфліктах і ті, що страждають від недоїдання. Окрім праці в лікарні, Том Катена також бере участь в розповсюдженні гуманітарної допомоги мешканцям Нубійських гір.

Фото: Том Катена в Нубійських горах.
Фото: Том Катена в Нубійських горах.

Розповідаючи про зародження своєї віри, лікар зазначає, що отримав її від батьків, які були практикуючими католиками. «Мій батько, – підкреслює він, – був для мене взірцем. Він щодня ходив на Святу Месу й разом із моєю мамою вони виховали нас у вірі». Під час навчання в університеті він приятелював з протестантами й дехто побоювався, що він перейде до їхньої конфесії. Але завдяки цій дружбі, за словами Тома, в ньому визріло рішення бути місіонером. Після університету він ще більше зміцнився в свої католицькій вірі. «Я вважаю, – додає він, – що мені таланило протягом усього життя перебувати з людьми, здатними провадити мене і бути моїми наставниками».

В Нубійських горах кожен день американського лікаря розпочинається о 5:30, він іде на Святу Месу, а в дорозі молиться на вервиці. Після Меси снідає і в 7:30 починає працювати в лікарні.

Фото: Том Катена в лікарні
Фото: Том Катена в лікарні

Том займається адміністративними справами, робить огляд у відділах лікарні й хірургічних залах. Бувають дні, коли він оглядає приблизно 500 пацієнтів. Коли є нагальні випадки, він приходить до лікарні також і вночі.

Вже сама праця лікаря вимагає надзвичайної концентрації, а виконувати цю працю в умовах війни набагато важче. «Були випадки, – пригадує він, – коли ми робили операцію і на столі лежав пацієнт під наркозом, ми чули, що в небі над нами літали літаки. Потім почали падати бомби, нам потрібно було приймати якесь рішення. В деяких випадках ми продовжували операцію, а в інших – просто лягали на підлогу в операційній, щоб перечекати бомбардування».

Доктор Том ділиться, що для лікаря, який працює в Нубійських горах, найгіршим не є страх втратити життя, а усвідомлення ьлшл, що бракує всіх необхідних засобів для лікування. «Тільки віра, – зазначає він, – допомагає прямувати вперед, знаючи, що Бог з нами, незважаючи на всі труднощі й проблеми». Лікар додає, що падіння уряду Омара аль-Башира навесні 2019 року стало благословенням для мешканців цього регіону. «Після понад 30 років, – зазначає він, – в Судані нарешті з’явилася надія на можливість мирного вирішення конфлікту в Дарфурі та інших регіонах країни».

Цікава подія змінила життя Тома: в серці лікаря, яке він щодня відкриває для інших, особливе місце зайняла місцева мешканка. «Ми одружилися 2016 року, – розповідає він, – і це прекрасно. Це значно змінило моє життя і працювати стало набагато легше, коли знаєш, що є хтось, з ким можеш розділити тягарі». Тепер найбільша мрія лікаря-місіонера з Нубійських гір – залишити це місце кращим, ніж воно було до його приходу.

Фото: Том Катена з мешканцями африканського села
Фото: Том Катена з мешканцями африканського села

Сьогодні в лікарні «Матір Милосердя» працюють висококваліфіковані медичні працівники, серед яких – 27 медичних сестер, лікарі й фармацевти. Незабаром тут працюватимуть перші чотири лікарі місцевого походження, що здобули медичну освіту завдяки фінансовій підтримці приватних доброчинців. На думку доктора Тома Катени, процес формування кадрового потенціалу є дуже важливим, особливо в країнах, що розвиваються. «Дуже важливо, – наголошує він, – дати можливість місцевим мешканцям здобути освіту й досягнути того самого рівня, що в нас, або й вищого, аби після того, як ми залишимо це місце, справа й надалі розвивалася».

В 2017 році Том Катена отримав міжнародну премію за гуманітарну діяльність «Аврора» (Aurora Prize for Awakening Humanity). Грошова винагорода була спрямована на розвиток лікарні та на інші проекти, а 2018 року Том Катена очолив комітет цієї премії.

Основна мета, яку ставить перед собою лікар-місіонер, – це залучити дедалі більше людей до гуманітарної діяльності. «Всі можуть брати в цьому участь, – наголошує він, – незалежно від того, чим ви займаєтесь, яка ваша професія і яка ваша зарплата, що б ви не робили, ви можете долучитися, навіть лише шляхом моральної підтримки».

02 січня 2020, 16:50