кардинал Фернандо Філоні кардинал Фернандо Філоні 

Кардинал Філоні: основа братерства – визнання Бога Батьком всього людства

Роздуми кардинала Фернандо Філоні, Великого Магістра Лицарського Ордену Святого Гробу в Єрусалимі, навколо теми братерства, запропонованої Папою Франциском у його соціальній енцикліці «Fratelli tutti», та над викликами, які вона ставить перед сучасним людством.

о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ – Ватикан

Твердження про те, що всі ми, як людські істоти, є братами та сестрами, ставить перед нами ряд конкретних викликів. Навколо цієї думки Папи Франциска з його соціальної енцикліки «Fratelli tutti», кардинал Фернандо Філоні, Великий Магістр Лицарського Ордену Святого Гробу в Єрусалимі, побудував свою статтю, опубліковану на офіційному сайті Ордену.

Чуму ми є братами і сестрами?

На переконання автора, першим серед тих викликів є збагнути те, чому всі ми є братами та сестрами. Перед обличчям воєн, різного роду ненависті, тероризму, особистих чи колективних зловживань, різноманітного насилля виникає логічне запитання про те, чи і в який спосіб сьогодні можна говорити про братерство. Адже мова йде про поняття, яке також викликало чимало ідеологічних та політичних двозначностей, а Французька революція XVIII століття вчинила це слово центральною колоною «нової ери», в якій, однак, не цуралися насильства, расової сегрегації, колоніалізму, війн, експлуатації праці, зародження складних ідеологій панування та вищості (нацизму, комунізму та різних інших диктатур).

Для Ісуса Христа і для культури, яка зародилась у Ньому, братерство має свою історію, глибоко вкорінену в самій людині, біблійну історію, яка не ігнорує твердження про те, що «людина людині є вовком», за допомогою якого намагаються пояснити людський егоїзм та боротьбу оді проти одних. Ісусове бачення братерства є іншим: воно не виникає просто із спільного використання одного і того ж біологічного материнства/батьківства, а з подолання біологічного аспекту, добре вираженого словами Псалма: «У гріхах зачала мене моя мати». Тим самим псалмоспівець намагався вказати, що людський гріх присутній у кожному і це робить всіх нас подібними між собою.

Далі кардинал Філоні пригадав біблійну історію про Каїна, лихе сумління якого привело його до хули проти Всевишнього, намагаючись позбутися уз братерства із своїм братом Авелем. Ця біблійна історія триває у людстві. Ми успадкували цей первородний гріх і несемо його в собі, однак, без нього немає також і «хрищення з висоти» (пор. Ів. 3, 3-8).  

Але про яку новизну йде мова?

Ісус Христос навчав Своїх учнів та інших людей найважливішого у стосунках з Богом, з суспільством і з іншими, кажучи: «Ви ж усі брати» (Мт. 23, 8). І Він не мав на думці приналежність до єврейського народу, але дивився значно ширше, вказуючи на спільного для усіх Батька – Небесного Отця. Отож, для Ісуса, братерство має свій початок в Бозі-Отці, а тому долає будь-яку дискримінацію з огляду на колір шкіри, культуру і традиції. Якщо позбавити братерство того трансцендентального аспекту, то воно зруйнується: рівність не витримає різного тиску, а свобода одягнеться в егоїзм.

Другий виклик – про якого Бога йде мова?

«Виникає ще один виклик: якщо трансцендентність є справжньою, то про якого Бога ми говоримо?» – запитує далі кардинал. Отож, мова йде про «Бога Ісуса Христа» або про «Бога, якого ісповідують мусульмани», чи може йдеться про одного і того ж Бога?! Документ про братерство, підписаний в Абу-Дабі 4 лютого 2019 року, став кроком вперед у вирішенні цієї дилеми, принаймні у тому, аби перестерегти перед війнами та майбутніми ґуманітарними кризами. «Але надія, що авраамічне коріння трьох монотеїстичних релігій, про що говорить ІІ Ватиканський Собор (пор. LG 16), зможе дати плоди, не згасла» – підкреслив кардинал Філоні.

Коли Ісус говорить про «Небесного Отця», Він, безумовно, має на увазі Бога Авраамового одкровення. Він не говорив про абстрактного або філософського Бога, але про «Батька», Який хоче, щоб йому поклонялись «у дусі і правді» (пор. Ів, 4, 23-24). Адже Бог є Духом, і ті, хто Йому поклоняються, повинні поклонятися в дусі та в правді. (Ів. 4, 23-24). Потім Той Бог об’являється в Ісусі Христі, Месії, Якого від того моменту просто не можливо не брати до уваги. Без Нього ми повертаємось або до пантеїзму, або до іренічно-теософських поділів Бога з платонічним чи езотеричним присмаком. Бог Ісуса Христа має риси Отця, Який у Сині освітлює, спасає, примирює нас і на хресті відкриває для братерства.

Повчання Ісуса

Далі Великий Магістр Лицарського Ордену Святого Гробу в Єрусалимі підкреслив, що коли християнин думає про Ісуса Христа, то йому спадають на гадку слова: «Я – дорога, правда і життя» (Ів. 14, 6). І Він, так би мовити, вдосконалив для нас Своє повчання, роз’яснюючи його на прикладі складних людський дій: помсти, ставлення до ближніх, поведінки щодо потребуючих, ставлення до ворогів, тощо… І, увага! Спаситель навчав, що також серед грішників та поган існує своєрідне братерство. Але братерство для християн є дещо іншим, воно не обмежується певним колом осіб, але скероване до всіх, адже його корені сягають Небесного Отця, Який є Батьком всіх людей. Отож, братерство, про яке говорить Ісус, не обмежується лише до антропологічного чи соціологічного аспекту: для християнина це питання є богословським, трансцендентним. «Без Бога-Отця братство впадає в кризу і постійно потребує швів: толерантності, союзу, норми, судження, сили. Лише розумом неможливо знайти рацій братства», – наголосив кардинал.

Як навчає Святіший Отець, розпізнавання самого Ісуса в кожному браті та сестрі дозволяє подолати багато мотивів та запитань, які нас хвилюють. А це, у свою чергу, закликає до третьої богословської чесноти – милосердної любові, яка зігріває всі людські стосунки. Вчинки милосердної любові звершуються в ім’я Ісуса Христа, Який полюбив Свої аж до кінця (пор. Ів. 13, 1).

Третій виклик – різноманітність

Третій виклик, на який вказав кардинал Філоні, полягає у прийнятті різноманітності. Різноманітність не позбавляє сенсу соціального існування чи переконання в гідності кожної людини, а також не перекреслює виміру духовності (пор. FT 86). Різноманітність сприяє людському багатству і красі. На різноманітність слід поглянути, як на творця справжньої форми соціальної "дружби", яка породжує, через праведність серця, істину, спільне благо і мир.

07 січня 2021, 13:35