Редакторська колонка: Жест Слуги слуг Божих
Andrea Tornielli – Ватикан
Несподіваний і зворушливий жест Папи Франциска наприкінці дводенних реколекцій в наміренні миру в Південному Судані, проведених в домі, де мешкає Святіший Отець, має євангельський відтінок. Ця подія відбулася рівно тиждень перед тим, як той самий жест повториться в церквах усього світу, спогадуючи Тайну Вечерю, під час якої Христос, вмиваючи ноги апостолам, вказав їм шлях служіння.
В резиденції «Дім святої Марти», звертаючись «як брат» до лідерів Південного Судану з проханням «зберегти мир», Папа Франциск, долаючи очевидну фізичну неміч, забажав стати навколішки і поцілувати стопи Президента Республіки Південного Судану Салви Киїра Маярдіта, та віце-президентів, серед яких були Ріек Мачар і Ребека Нянденґ-де-Мабіо.
Це вражаючий образ, який можна зрозуміти тільки в контексті атмосфери взаємного прощення, що панувала під час дводенних реколекцій. Це не була політично-дипломатична зустріч, а спільний досвід молитви і роздумування між лідерами, які, хоча й підписали договір про мир, але яким важко вдається сприяти його втіленню.
Віруючі знають, що мир потрібно випрошувати в Бога. І його потрібно випрошувати, насамперед, перед обличчям численних невинних жертв ненависті та війни. Протягом цих годин перебування в «Домі Святої Марти» щось трапилося, насамперед, між лідерами Південного Судану, які прийняли запрошення Єпископа Риму, що носить титул «Слуга слуг Божих». Долаючи неміч і клякаючи, аби поцілувати їхні стопи, Папа став навколішки перед тим чимось, що Бог посіяв під час цієї молитовної зустрічі.
Подібні жести, що є євангельським образом служіння, не є новими в новітній історії папства. 14 грудня 1975 року, наприкінці Святої Меси в Сикстинській Каплиці з нагоди десятиріччя зняття взаємних екскомунік між Церквами Риму та Константинополя, святий Павло VI, ще зодягнений в богослужбові ризи, відійшов від вівтаря та впав навколішки перед Халкедонським Митрополитом Мелітоном, представником Патріарха Димитрія. Цей жест, пригадуючи вмивання ніг учням, яке зробив Христос, стосувався подій Флорентійського Собору, коли 1439 року православні патріархи відмовилися цілувати ноги Папі Євгенієві IV.*
У стосунках з іншими братами християнами, так і з тими, хто відкриває своє серце та приймає жести примирення та миру, Римські Папи, Слуги слуг Божих, не бояться упокоритися, аби наслідувати свого Вчителя.
(Переклад Світлани Духович)
_______________________
*Примітка перекладача: Вчинок Павла VI, який доклав чимало зусиль в сфері екуменізму та міжрелігійного діалогу, можна пояснити як бажання надолужити за непорозуміння, що трапилося під час згаданого собору, «перевернувши» давній звичай виявляти пошану до Папи цілуванням його стопи, після того, як Папа Євгеній IV вимагав подібного жесту від православних предстоятелів, що брали участь у Флорентійському Соборі 1439 року.
