Халдейський Патріарх про вимоги для пастирського служіння

о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ / Gianni Valente – Ватикан

«У всіх наших церковних ступенях ми не є небесними ангелами на землі, ми є людьми, як і інші, маємо наші слабкі сторони і наші обмеження, і не претендуємо бути ідеальними», – наголосив Блаженніший Луїс Рафаїл кардинал Сако, Патріарх Вавилону, Глава Халдейської Католицької Церкви, зазначаючи, що дії людей Церкви потрібно оцінювати саме у такій перспективі. Своїми думками на цю тему він ділиться у Посланні, опублікованому з нагоди неділі Доброго Пастиря, під час якої, Католицька Церква в окремий спосіб молиться за священничі та чернечі покликання. Підсумок цього послання був теж опублікований на шпальтах ватиканської щоденної газети «L’Osservatore Romano».

Мова йде про реалістичний підхід, до якого заохочує іракський кардинал, що спроможний допомогти християнам не потрапити в ідеалістичні та перфекціоністські пастки. Крім цього, здоровий реалізм дозволяє визволитися від стратегій само-виправдування, які появляються в церковних колах. Пригадкою про різні людські обмеження, притаманні також і духовенству, кардинал Сако бажає нагадати про вимогливі та строгі критерії, яких слід дотримуватися при виборі єпископів.

Вибір достойних кандидатів на різні служіння

Роздуми, запропоновані Халдейським Патріархом щодо критеріїв обрання наступників святих апостолів, набувають особливої актуальності, зокрема тоді, коли взяти до уваги, що у Східних Католицьких Церквах саме члени Синоду Єпископів окремої Церкви свого права пропонують придатних кандидатів до єпископського служіння, а Святіший Отець дає на ці обрання свою згоду чи їх благословляє.

У тексті свого Послання кардинал Сако наголошує на змінах, які ми сьогодні переживаємо, та на складних життєвих обставинах нашого часу, позначеного пандемією та поширенням екстремістських ідеологій. Усе це має свої наслідки як для Церкви загалом, так і в питанні обрання єпископів зокрема. Ці сьогоднішні обставини життя, на переконання першоієрарха, вимагають вибирати «відповідну людину на відповідне місце, як на парафію, так і до єпархії чи патріархату». З огляду на це, беручу до уваги добро вірних і Церкви, Бладенніший Луїс Рафіїл помістив у Посланні замітку особистого характеру, виявивши свій намір зректись уряду Глави Халдейської Церкви, досягнувши 75 років, хоча східне канонічне право до цього не зобов’язує.

Критерії обрання єпископів

Кодекс Канонів Східних Церков вимагає, аби кандидат на єпископське і патріарше служіння відзначався конкретними характеристиками, хоча і в минулому, ці правові вимоги, на жаль, не завжди були дотримані. Кардинал Сако пропонує до додати існуючих у Кодексі вимог також й інші характеристики, які з його довголітнього досліду видаються необхідними для відповідальних служінь у Христовій Церкві.

Кандидат на єпископа, відповідно до кан. 180 ККСЦ, повинен відзначатися міцною вірою, добрими звичаями, побожністю, ревністю за спасіння душ і розсудливістю, мати добру славу, бути неодруженим, мати щонайменше тридцять п’ять років життя; перебувати принаймні п’ять років у сані пресвітера; бути доктором або ліценціятом або принаймні знавцем якоїсь святої науки. Крім цього, на переконання кардинала, такий кандидат повинен відзначатись теж і «загальнолюдською, духовною, психічною, культурною та адміністративною зрілістю», що вчиняє здатним виконувати владу належним чином, без надужиття та задоволення власних інтересів. Також кандидат повинен вміти відчитувати знаки Божої присутності, знаки часу та таланти інших людей, яких можна залучати до апостоляту та активнішої співпраці на користь християнської спільноти. Цінним буде, коли така особа відзначатиметься християнською покорою, простотою, відкритістю на оновлення, розумінням цінності дару віри та церковної традиції.

На переконання Патріарха, «добрий пастир» церковної спільноти повинен бути вільним, тобто не заанґажованим жодною політичною течією, та, водночас, відзначатись «пророчим голосом» щодо питань, які стосуються соціальної справедливості, повноцінного громадянства, миру, захисту людської гідності і прав покривджених, свободи, гармонійного співжиття, тощо. Без сумніву, що єпископ повинен бути людиною молитви, батьком, братом та товаришем для вірних, незважаючи на їхній соціальний статус чи щось інше. На думку першоієрарха, добре, коли єпископом стає пресвітер, що відзначається хорошою освітою та знанням іноземних мов.

Постійна формація

В заключній частині свого послання кардинал Сако, серед іншого, підкреслює необхідність гарантувати священикам можливість постійного формування навіть після отримання свячень, що дозволить їм постійно зростати та розвиватись для блага Божого люду.