Паоло Руффіні: Вчитися журналізму з історій про місіонерів

 Світлана Духович – Ватикан

 «Покликання журналіста, кожного журналіста, без сумніву, полягає в тому, аби розповідати про дійсність; допомагати зрозуміти її, намагаючись побачити те, що інші не бачать, відрізняючи правдиве від неправдивого, свідчення від обману», – цими словами розпочинається передмова Префекта Дикастерії в справах комунікації Паоло Руффіні до книги «Там, куди тільки душа сягає» італійської журналістки й телеведучої Моніки Мондо. До книги увійшли інтерв’ю з місіонерами, з якими авторка спілкувалася в рамках циклу телепередач «Soul» на католицькому телеканалі «TV2000».

Поспіх заважає в праці журналіста

Паоло Руффіні зазначає, що поширеною вадою серед журналістів є поспіх у праці, недостатня кількість часу для того, аби спілкуватися з людьми, пізнавати їх, аби зрозуміти, що об’єднує всіх у багатогранній і складній реальності. Тобто, виклик для сучасного світу комунікації, за словами нашого Префекта, полягає в тому, аби вміти бачити й слухати, перед тим як розповідати.

Інтерв’ю Моніки Мондо, записані для програми «Soul», є прикладом журналізму, що вибирає «довший шлях пізнання, замість того, аби йти коротшою дорогою, що представляє окремих людей такими, що здатні вирішити всі проблеми, або такими, що є відповідальними за всі проблеми».

Паоло Руффіні, який перед тим, як очолити Дикастерію в справах комунікації, був Директором телеканалу TV2000, зазначив, що телепрограма «Soul», що англійською означає «душа», – це щось більше ніж прості інтерв’ю: це щирі розмови, в яких виявляється внутрішня правда людей, які погоджуються сісти перед телекамерою і журналісткою, що не має упереджень.

Слухати захоплюючі й живі розповіді місіонерів

Серед учасників передачі, що виходить в ефір вже впродовж декількох років, були відомі люди із сфери культури, науковці, митці та політики. Але, на подив усіх, найбільше зацікавлення серед глядачів викликали розмови з місіонерами і це стало доказом того, що розповіді тих, хто присвятив все своє життя проповідуванню Євангелія, досі надихають і приваблюють.

Від Мадагаскару до Японії, від Аргентини до Африки – у всіх куточках світу трудяться місіонери, такі як, наприклад, сестра Розмері з Уганди, проголошена CNN героєм року в 2007, яка врятувала понад 2 тисячі дівчат з рук бойовиків, які їх викрали, аби вчинити своїми рабинями; чи отець Флор Марія Реджоні, священик-скалабріянин, що заснував у Мексиці численні притулки для мігрантів, де вони отримують медичну, психологічну й правову допомогу.

В цих зустрічах виявляється також, що «Євангеліє й надалі здатне чинити чуда, які місіонері й місіонерки спостерігають в найвіддаленіших куточках планети, усвідомлюючи, що Бог завжди випереджує нас, що любов сильніша від страху і що життя перемагає смерть».