Шукати

Папа: покликані ввійти у «внутрішню пустелю», щоб розпізнати Божий голос

Про необхідність розпізнати «диких звірів», тобто пристрасті, які загрожують нашій душі, та прислухатися до «ангелів», тобто, до Божого голосу в нашому серці, роздумував Папа Франциск під час зустрічі з паломниками в першу неділю Чотиридесятниці.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

У першу неділю Великого Посту Церква латинського обряду пропонує вірним для роздумів євангельську розповідь про те, як після хрещенні в Йордані Ісус протягом сорока днів перебував у пустелі, де був спокушуваний. Цього року літургія зосереджена на уривкові з Євангелії від Марка, що стверджує: «І був Він у пустелі сорок днів, спокушуваний сатаною; і перебував серед звірів, і ангели служили Йому». Коментуючи цей уривок перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 18 лютого 2024 р., Папа Франциск зазначив, що також і ми запрошені «піти на пустелю», тобто, заглибитися в тишу, у внутрішній світ, у слухання серця, ввійти в контакт з істиною. За його словами, звірі та ангели, які товаришували Ісусові, в символічний спосіб є також нашими супутниками, яких ми можемо зустріти, «коли входимо у внутрішню пустелю».

Розпізнати та приборкати «звірів»

За словами Святішого Отця, тими «дикими звірами» в духовному житті можна назвати «невпорядковані пристрасті, які розривають серце, стараючись заволодіти серцем». «Вони приваблюють нас, вони здаються спокусливими, але, якщо ми не будемо обережними, вони загрожують розтерзати нас», – сказав Єпископ Риму, зауваживши, що цими «звірами» душі є різні пороки, жадоба багатства, «яка полонить нас у розрахунках і невдоволенні», марнославство насолод, яке «прирікає нас на неспокій і самотність», це жадоба слави, яка породжує невпевненість і постійну потребу в підтвердженні і популярності. «Все це – немов "дикі" звірі, і як таких, їх треба приборкати і боротися з ними: інакше вони поглинуть нашу свободу. І Великий Піст допомагає нам увійти у внутрішню пустелю, щоб виправляти ці речі», – додав Папа.

Творці гармонії

Якщо йдеться про ангелів, то Святіший Отець нагадав, що вони – Божі посланці, які нам допомагають, і як зазначається у євангельському уривку, їхньою рисою є служіння, що є повною протилежністю заволодінню, притаманному пристрастям. «У той час як спокуси розривають нас на частини, добрі божественні натхнення об'єднують нас, вводять нас у гармонію: вони заспокоюють серце, вливають смак Христа, вливають"смак неба"», – мовив Наступник святого Петра, зауваживши, що також і в цьому випадку, для того, щоб зібрати думки, натхнені Богом, потрібно стишитися й заглибитися в молитву, для чого Чотиридесятниця є слушним періодом.

Тож Папа заохотив дати собі відповідь на деякі запитання, починаючи від того, якими є «дикі звірі», що тривожать наші серця. А друге запитання стосується того, чи стараюся трохи відійти «у пустелю», щоб дозволити Божому голосу промовити до мого серця? «Нехай же Пресвята Діва, Яка зберігала Боже слово і не дозволила спокусам лукавого торкнутися Себе, допомагає нам у цей великопосний час», – побажав він.

18 лютого 2024, 12:13

«Ангел Господній» – це молитва, яка тричі проказується кожного дня на спомин вічного таїнства Втілення: в 6-й годині ранку, опівдні та ввечері, приблизно о 18-й. В цей час, зазвичай, звучить церковний дзвін. Її назва походить з перших слів «Ангел Господній благовістив Пречистій Діві Марії…». Вона полягає в короткому прочитанні трьох простих текстів про таїнство Втілення Ісуса Христа та проказуванні молитви «Радуйся, Маріє»\«Богородице Діво». Цю молитву в неділі та свята Папа проказує на площі Святого Петра. Перед цим Папа також виголошує коротке повчання на основі біблійних читань. Після неї Святіший Отець вітає прочан.

Від Пасхи до П’ятидесятниці проказується молитва «Царице Неба», що є молитвою на згадку про Воскресіння Ісуса Христа. В східній традиції у пасхальний період проказують дев’яту пісню Канону Пасхи.

Останні 'Ангел Господній' / 'Царице Неба'

Читати все >