За межами матеріального: від Томи Аквінського до сучасних досліджень щастя

Олена Комісаренко

Попереднього разу ми говорили про економіку щастя, розглянувши її як науковий напрямок, що досліджує матеріальні та нематеріальні умови людського життя, які впливають на благополуччя та щастя людей. Розглянемо загальноприйняті нематеріальні показники та критерії більш детально.

За межами матеріального: розуміння щастя за Томою Аквінським

Зауважимо, що відомий вислів, який часто лунає в контексті економіки щастя, «за гроші щастя не купити», з християнської точки зору має дуже глибоке підґрунтя. Наприклад, Тома Аквінський, один з найвидатніших представників середньовічної схоластики, розглядав щастя як остаточну мету людського життя, досягнення якої можливе через злиття з Богом. За його вченням, щастя не може бути повністю досягнуте в земному житті, оскільки воно пов'язане з досконалістю буття, яка можлива лише через безпосереднє споглядання Бога у вічності. Проте ступінь щастя відображає рівень зближення з Богом.

Тома Аквінський вважає Бога втіленням щастя, стверджуючи: «Бог за своєю сутністю є щастям, яке не належить нічому іншому». Для Аквінського щастя також тісно пов'язане з виконанням природної функції людини, яка полягає в раціональній діяльності, спрямованій на пізнання істини та здійснення добра. Він стверджував, що щастя має моральний вимір і що чесноти, такі як розсудливість, справедливість, мужність та стриманість, є необхідними для його досягнення.

Від особистого задоволення життям до суспільного благополуччя: розширене дослідження щастя

Статистична оцінка благополуччя осіб часто базується на їхніх відгуках про рівень задоволення власним життям. Зазвичай людей питають про те, на якому рівні вони відчувають задоволення від свого життя наразі, із можливістю відповіді в діапазоні від 0 до 10, де 0 символізує абсолютне невдоволення, а 10 – повне задоволення. Такий підхід дозволяє людям самостійно оцінити своє щастя без припущень про його джерела, роблячи «задоволення життям» універсальним критерієм вимірювання благополуччя.

Проте для більш широкого бачення виникає необхідність вивчення того, які моделі поведінки, людські чесноти, інституційні рамки та матеріальні умови формують середовище, що сприятиме довготривалому благополуччю. Щорічні Світові звіти щастя досліджують ці аспекти, порівнюючи середні показники задоволеності життям у різних країнах та вивчаючи фактори, що впливають на відмінності. Результати підтверджують, що значення має культурний контекст країни, тобто наскільки люди є довірливими, щедрими та підтримують одне одного. Роль відіграють також і інституції та участь громадян у прийнятті рішень. Так само суттєвими є матеріальні умови – від доходів до стану здоров'я, проте ми зосередимо більше уваги на неекономічних критеріях.

Від Аристотеля до сучасності: як чесноти впливають на щастя

У Світовому звіті щастя 2023 року наведене історичне походження критеріїв, що були враховані у цьому звіті. Аристотель у своїй праці «Нікомахова Етика» чітко окреслив людину, що володіє чеснотами характеру та має достатньо зовнішніх благ, як ту, що досягає стану «еудаймонії», що означає щастя, але є ширшим. Автори звіту наголошують на значенні характеру особи, сформованого через наставництво та звички. Нагадаємо, що Аристотель визначає еудаймонію як «діяльність душі відповідно до чеснот».

Таким чином для досягнення високої еудаймонії необхідний чеснотливий характер, що здатен практикувати поміркованість, мужність, почуття справедливості, здатність будувати та підтримувати дружбу, а також бути хорошим громадянином політичної спільноти. Схожі роздуми можна знайти у вченні Будди, творах індуїстських мудреців, а також у працях юдейських, християнських, ісламських богословів та інших мислителів, що свідчить про універсальність цього питання через століття.

Чеснота і про-соціальна поведінка: ключі до щастя у Світовому звіті 2023

В останньому Світовому звіті щастя за 2023 року чесноти, спрямовані на дружбу та громадянську участь, описані як «про-соціальні» ставлення та вчинки. Життя в правильному руслі є складним навиком, тому індивідуальна чеснота важлива, як і про-соціальна поведінка. Дослідження, які лежать в основі цього звіту щастя, також демонструють, що для розвитку чеснотливої поведінки необхідне сприятливе соціальне та інституційне середовище, щоб вона привела до загального щастя. Таким чином, для досягнення високого середнього рівня задоволення від життя потрібна спільнота з чеснотливими громадянами та інституціями, які підтримують. Ці два аспекти доповнюють один одного: ефективні інституції сприяють розвитку особистості, а чеснотливі громадяни підтримують ефективні інституції.

Практика чеснот, як правило, робить людей щасливішими. У декількох дослідженнях групі учасників надавали кошти, які вони могли віддати іншим людям, тоді як інша частина учасників могла залишити ці кошти собі – як результат перша група ставала щасливішою. Також було доведено, що щасливіші люди частіше готові допомагати іншим.

Для авторів Світового звіту щастя 2023 перше ключове питання полягає в тому, як культивувати та просувати чеснотливий характер і поведінку. Порівнюючи одне суспільство з іншим, можна прослідкувати, що країни з кращими соціальними нормами досягають вищих рівнів добробуту. Наприклад, у 2-му розділі кожного щорічного звіту продемонстровано позитивні наслідки життя у суспільстві, в якому панують щедрість, довіра та взаємопідримка. Цей взаємозв'язок має дві ключові причини. Перша полягає в тому, що чеснотлива поведінка індивіда позитивно впливає на емоційний стан оточуючих. Водночас, існують підтвердження того, що особи, які демонструють чеснотливість у своїх діях, відчувають особистісне задоволення та щастя. Однак, для глибшого розуміння того, як саме цінності людини впливають на її власне щастя, необхідно провести більше досліджень, що використовують природні методи оцінки цього зв'язку.

Культивування чесноти: від дитинства до дорослості та її вплив на суспільне благополуччя

Емпіричні дослідження цієї теми ускладнені через відсутність достатніх кількісних індикаторів для вимірювання чеснот та поведінки. Наприклад, запитання, яке часто ставить Британський національний статистичний офіс: «Чи відчуваєте ви значимість своїх дій у житті?» – націлене виміряти цю значимість, однак мета полягає в з'ясуванні реальної значущості дій людини. Вчинки, такі як повернення знайденого гаманця, які відображають про-соціальну поведінку і сприяють загальному благополуччю, заслуговують на систематичне вивчення через анкетування та експерименти. Регулярне дослідження частоти благодійності через опитування (такі як Gallup World Poll) підтверджує їхній благотворний вплив на щастя людей.

Щодо вивчення поведінки, у випадку з дітьми це завдання виявляється простішим, оскільки вчителі можуть детально спостерігати та оцінювати поведінку учнів. Такі дослідження виявили ефективність різних підходів у шкільному середовищі для покращення поведінки. Наприклад, ігри які мотивують учнів шляхом винагороди за добру колективну поведінку, та програми навчання життєвим навичкам, що мають позитивний вплив на подальшу особисту поведінку дітей.

У випадку з дорослими, просте констатування, що покращення ціннісних орієнтацій призводить до збільшення щастя, виявляється недостатнім. Необхідно також знайти дієві шляхи стимулювання та виховання чеснот, таких як самоконтроль, поміркованість, довірливість, та здатність до про-соціальної взаємодії. Це може включати в себе ініціювання освітніх програм, спрямованих на розвиток етичної свідомості, проведення тренінгів з розвитку особистісних якостей, а також формування громадських ініціатив, котрі відзначають та поширюють цінність таких чеснот у суспільстві.