«Економіка Пончика»: приклад втілення ідеї в конкретному місті

Олена Комісаренко

Продовжуємо нашу розмову про «Економіку Пончика». Нагадаємо, що цей підхід запропонувала британська професорка економіки Кейт Реворт з метою створення екологічно безпечного та соціально справедливого простору на Землі для процвітання людства. Назва «Економіка Пончика» походить від візуальної асоціації з символічним відображенням цього простору яке складається з двох кіл: коло у центрі окреслює соціальну основу, яка включає основні фундаментальні права людини, нижче якої не можна опускатись, натомість зовнішнє коло є екологічною стелею, яку не можна перевищувати для збереження необхідних природніх ресурсів.

Раворт виділяє дев’ять основних екологічних рамок, які не можна перевищувати: зміна клімату, втрата біорізноманіття, окислення океану, розорення землі, брак прісної води, концентрація азоту та фосфору, хімічне забруднення, забруднення повітря та руйнування озонового шару. Внутрішнє коло обмежень враховує фундаментальні правами людини: подолання голоду, охорона здоров'я, якісна освіта, гендерна рівність, чиста вода та належні санітарні умови, доступна та чиста енергія, гідні умови праці та інші.

Амстердам: перший прилад втілення Економіки Пончика на рівні міста

Першим містом, яке втілило в життя підхід та рекомендації Кейт Реворт, стало місто Амстердам, в якому усі вказівки авторки вперше були конкретизовані в чітко визначеному контексті. Адміністрація Амстердама намагається забезпечити хороше життя для всіх, в межах природних ресурсів нашої планети. Місцева влада вважає, що це можливо зробити тільки в місті яке відповідає логіці циклічної економіки, з застосуванням цього підходу до дефіцитної сировини, виробництва і споживання по-іншому[1].

Для досягнення добробуту жителів міста в межах екологічних кордонів навколишнього середовища, місцева влада Амстердама розробила «Циклічну стратегію Амстердама 2020-2025», в серці якої лежить «пончик» міста Амстердам. Стратегія має на меті значно зменшити використання первинної сировини, сприяючи таким чином досягненню реалізації цілей сталого розвитку для міста. Загальною метою є скорочення вдвічі використання нової сировини до 2030 року і досягнення повної циклічності міста до 2050 року.

Економіка Пончика як інструмент реалізації циклічної економіки в Амстердамі

Наприклад, третина їжі в Амстердамі викидається, але найбільшим екологічним тягарем міста є споживчі товари, за який місцева влада та мешканці несуть відповідальність. Наразі місто ще поки живе в економіці, в якій як відходи спалюються також і ті, що містять цінну сировину для подальшої переробки та виробництва. Адміністрація Амстердама вважає, що ніхто не хоче жити в суспільстві, де ми споживаємо і виробляємо без розбору та усвідомлює, що це також негативно впливає на наше моральне сумління.

Крім того, циклічна економіка робить значний внесок у скорочення глобальних викидів CO2 у світі. «Зміна клімату не знає національних кордонів, тому кожен – включно з мешканцями Амстердама – виграє від запобігання глобальному потеплінню». Амстердам як місто вже давно займається зменшенням впливу на довкілля шляхом зменшення використання газу та скорочення викидів CO2. Одним з найважливіших аспектів є те, що циклічна економіка забезпечує більше робочих місць для людей з усіх верств суспільства у сфері ремонту та переробки сировини.

Циклічна економіка є важливим напрямком діяльності Колегії мера Амстердама, тому завдяки цій стратегії місто взяло чіткий курс на створення циклічного міста до 2050 року. Ці амбітні цілі воно може досягти лише за умови, що кожен зіграє свою роль.

Бачення Амстердама бути «процвітаючим, відновлюваним, та інклюзивним містом для всіх жителів, поважаючи при цьому планетарні кордони» робить місто піонером таких системних перетворень. Амстердам приєднався до Ініціативи процвітаючих міст (ІПМ), яка є результатом співпраці між C40, Circle Economy та Doughnut Economics Action Lab, що працює з містами, які здійснюють таку трансформацію.

Зображення «портрету» та «селфі» міста Амстердам

Ключовим інструментом ініціативи процвітаючих міст є «Портрет міста», що базується саме на «пончику» соціальних та планетарних кордонів. Це цілісний знімок міста, який було визначено відправною точкою для масштабного мислення, спільних творчих інновацій та системних перетворень у місті Амстердам.

«Амстердамський міський пончик» зображує життя міста та його впливи у чотирьох перспективах, – соціальній, екологічній, локальній та глобальній, – які у сукупності формують новий погляд на те, що для міста означає процвітати. По суті, він пропонує зацікавленим муніципальним та громадським сторонам міста задуматись над тим, яким чином Амстердам може бути домом для процвітаючих людей на процвітаючій території, поважаючи при цьому добробут усіх людей і здоров'я всієї планети.

Таке бачення стимулювало міжвідомчу співпрацю в межах міста та об'єднало широку мережу різноманітних громадські ініціатив, наукових установ, стартапів, бізнесу та громадянське суспільство з усталеними інститутами влади в інтерактивний процес змін та спільних інновацій. Крім того, завдяки «Амстердамському міському пончику» місто стало домівкою для динамічної мережі лідерів змін, які вже використовують мислення, натхненне Doughnut Economics, для просування системних змін.

Перша версія Амстердамського міського пончика була створена на основі загальнодоступних даних і звітів, що робить його публічним портретом міста. Коли були долучені поточні ініціативи, які допомагають Амстердаму перетворитися на «пончик» і зробити його процвітаючим, було створено перше «селфі міста», що є потоковим мінливим живим образом трансформацій, що відбуваються повсякденно, допомагаючи таким чином зробити видимим насіння для процвітаючого Амстердама, яке вже проростає.

До спільноти амстердамських змінотворців долучитися існуючі політики, проекти, ініціативи та стартапи, також особисті історії та зображення з різних районів, які породжують бачення, пропозиції та нові ініціативи щодо трансформації міста. З усіма подробицями цього процесу та конкретними проектами можна ознайомитись на офіційному сайті ініціативи.

Зв'язок Економіки Пончика з енциклікою «Laudato sì»

В енцикліці «Laudato sì» Святіший Отець неодноразово наголошує на необхідності впровадження саме циклічного підходу в економіці. Наприклад, в 22-му пункті Папа Франциск зазначає, що сучасні екологічні проблеми у світі тісно пов’язані з «культурою відходів», у якій люди звикли все викидати, пояснюючи, що така культура вражає найменш захищені групи суспільства так само швидко, як і перетворює речі на сміття. Святіший Отець зазначає, що принцип функціонування природних екосистем є зразковим, проте «наша промислова система не здатна інтегрувати й переробляти відходи та побічні продукти наприкінці виробничого та споживчого циклів. Ми ще не змогли розробити циклічну модель виробництва, яка б могла зберігати ресурси для теперішніх і майбутніх поколінь, максимально обмеживши використання невідновлюваних ресурсів, забезпечивши їхнє помірковане споживання, максимально ефективне використання, повторне використання і переробку».

Циклічна економіка направлена протидіяти «культурі відходів» та є зразком системного підходу в піклуванні про наш спільний дім. Натомість Економіка Пончика є інструментом для практичного втілення в життя циклічної економіки, враховуючи особливості контексту імплементації. В ній можна чітко прослідкувати присутність християнських цінностей та принципів соціальної доктрини Церкви, таких як повага до людської гідності, універсальне призначення благ, участь, солідарність та інші. Цікавим є те, що деякі критерії в зображенні пончика, такі як різноманіття видів тваринного та рослинного світу чи окислення океану, поки що не є широко відображеними в магістерумі, але мають важливе значення в піклуванні про наш спільний дім. Відповідно можна сміливо заявити, що цей підхід є вдалим інструментом для цілісного сталого розвитку суспільства.

_______________________

[1] https://www.amsterdam.nl/en/policy/sustainability/circular-economy/?utm_medium=website&utm_source=archdaily.com