Шукати

Нокс Педен Нокс Педен   історія

«Laudato si'» в Австралії: історія навернення

Професор історії та філософії Нокс Педен народився в США і в юному віці належав до пресвітеріанської конфесії. Понад десять років тому він переїхав до Австралії. Дбання про спільний дім стало для нього спонукою прийняти католицьку віру. Тепер він є аніматором Всесвітнього Католицького Кліматичного Руху (Global Catholic Climate Movement). У Канберрі він організовує бесіди з парафіянами про енцикліку «Laudato si'» та молитовні прогулянки на природі.

Giada Aquilino / Світлана Духович– Ватикан

До католицизму Нокса Педена привело дбання про спільний дім. Народившись в Далласі (США), він переїхав до Австралії 2011 року. Завдяки вченню Папи Франциска та енцикліці Laudato si', пошана до створіння стала центром його людського та професійного досвіду. «Я сприйняв близько до серця заклик до екологічного навернення, яке я вважаю ключовим посланням енцикліки, заснованої на концепції цілісної екології», пояснює він в інтерв’ю для Vatican News. Святіший Отець, як зауважує професор, закликає нас застосовувати такі поняття як «стосунки» та «єднання» до всього творіння, усвідомлюючи, що наше життя ґрунтується на стосунках. «Найважливішими серед них, вважає Педен, є взаємостосунки з нашим спільним домом на цій Землі».

Досвід аніматора Laudato Si'

Нокс Педен, історик і філософ, викладає курс «Європейське просвітництво» в Університеті Квінсленда. Він є одним із 10 тисяч «Аніматорів Laudato si'», що пройшли вишкіл при Всесвітньому Католицькому Кліматичному Русі (Global Catholic Climate Movement). В основному, це люди, які вже беруть активну участь у житті своїх парафій та належать до релігійних організацій, і які відчувають особливе покликання до цілісної екології та до життя згідно з Laudato si', присвячуючи себе служінню своїм громадам.

При своїй парафії святого Йосифа в О'Коннорі, передмісті Канберри, Педен проводить бесіди з вірними про енцикліку Папи Франциска, присвячену дбанню про створіння, а також організовує молитовні прогулянки на природі. «За темпераментом я не активіст, – уточнює він, – але я ніколи не втрачаю нагоди поговорити на теми, які мене захоплюють». В рамках ініціативи «Час створіння», що проходила у всій Церкві від 1 вересня до 4 жовтня, професор участь у відновленні квітників та садів навколо їхнього храму.

Відновлення квітників при парафії
Відновлення квітників при парафії

Вчення Папи Франциска

В юному віці Нокс Педен був пресвітеріанином, але протягом останніх років він не був практикуючим. Він зазначає, що в його наверненні до католицизму, яке відбулося в липні 2019 року, найважливішу роль відіграло ознайомлення з поглядами Святішого Отця щодо екологічної кризи та з його вченням загалом: «Чим більше я читав, тим більше мене приваблювало його вчення», – ділиться він.

Шлях Педена до католицизму, який тривав кілька років, проходив через його академічну діяльність та особисте життя, до якого доєдналися інші фактори, «осяяні Божою благодаттю», такі як, наприклад, народження його дочки, що стало вагомим каталізатором змін.

Нове відкриття

Професор розповідає, що його охрестили в пресвітеріанській Церкві, коли йому було 12 років. «Моя сім'я, – пригадує він, – не була релігійною, але церква та її громада були для мене на той час дуже важливими. Тож коли я кілька років тому знову почав відвідувати богослуження, я спочатку пішов до пресвітеріанської церкви в Канберрі». Потім, під час поїздки зі своєю сім’єю до Парижу у 2018 році, він переступив поріг католицької церкви, в якій тоді відбувалася Свята Меса. «Цей досвід був для мене вражаючим, – пригадує Нокс, – і до кінця нашої подорожі я відвідував якомога більше Святих Мес. Ще раніше, коли писав докторську дисертацію, я чотири роки прожив у Парижі, й багато разів проходив попри усі ці храми, але ніколи не вступав до них. Це був новий світ для мене, нове відкриття».

Вірні парафії св. Йосифа під час ініціативи «Пора створіння»
Вірні парафії св. Йосифа під час ініціативи «Пора створіння»

Пожежі в Австралії

Поштовхом до конкретних дій на захист створіння стали нищівні пожежі, що вразили Австралію минулого року: величезні пожежі не припинялися протягом 240 днів, поглинаючи в полум’ї, насамперед, ліси південного сходу країни, знищуючи мільйони гектарів лісистих ділянок, що спричинило загибель понад 400 людей, а також втрату худоби, будинків, комерційних будівель. Лісові пожежі, як наголошують активісти Всесвітнього католицького кліматичного руху, на жаль трапляються в Австралії десятиліттями, але зміна клімату збільшує їхню ймовірність та інтенсивність.

Пожежі в Австралії
Пожежі в Австралії

«Пожежі були жахливими, – пригадує Нокс Педен. – Протягом багатьох днів постійно був дим, що змусило нас носити маски ще задовго до пандемії».

Соціально-екологічна криза

Ділячись своїми враженнями від енцикліки Laudato si', професор зазначає, що він повністю погоджується з аналізом сучасності та поточних криз, поданим Святішим Отцем.

Зокрема, йому близькі ідеї Папи щодо взаємопов’язаності природи та суспільства, бо, як зазначається в енцикліці, «не існує двох окремих криз, але єдина і складна соціально-екологічна криза». Кліматична криза, як зауважує Педен, «є частиною загальної кризи, пов’язаної з нашим ставленням до світу і до нас самих. Навіть якби планету не спустошили урагани та пожежі, наше споживацтво та марнотратство привело б до самознищення».

Екологічне навернення та євангелізація

Для професора Університету Квінсленда енцикліка Laudato si’ є засобом екологічного навернення та, водночас, ресурсом для євангелізації.

Екологічне навернення, – вважає він, – це питання відкритості та усвідомлення нашої взаємозалежності. Духовне навернення означає усвідомити, що ми залежимо від Бога; екологічне навернення – що ми залежимо від створіння, тобто від того, що Бог створив».

“Сьогодні можливість мати під рукою все, що нам потрібно, створює ілюзію самодостатності. Але це лише ілюзія, – наголошує викладач. – Ми залежимо від інших, навіть якщо ми цього не усвідомлюємо.”

Надзвичайна ситуація Covid-19

Неодноразово говорилося про те, що глобальна криза коронавірусу свідчить про те, наскільки людство взаємопов'язане. На думку Нокса Педена, пандемія, з одного боку, ще більше унаочнила розшарування суспільства, бо найбільшій небезпеці піддаються найбільш уразливі верстви населення. Але, з іншого боку, коронавірус показав також нашу «здатність дуже швидко міняти свою поведінку, коли ми стикаємося з кризою і коли існує політична воля». «Коли ми стоїмо перед обличчям проблем, що стосуються усієї спільноти, – зазначає він на завершення, – ми усвідомлюємо, що спільнота справді здатна діяти в унісон, всі вміють піклуватися один про одного».

21 листопада 2020, 13:46