Шукати

Папа: християнська любов вимоглива, та це єдине, що залишиться після нас

Роздумами про богословську чесноту любові, яку він назвав «вершиною» циклу катехиз про пороки та чесноти, Папа Франциск ділився під час чергової зустрічі з прочанами.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«Тепер же зостаються: віра, надія, любов – цих троє; але найбільша з них – любов», – цитуючи тріаду богословських чеснот, святий Павло завершує так званий «гімн любові», тобто 13 главу І Послання до Коринтян, що спадає на думку, коли думаємо про чесноту любові. «Вона є кульмінацією усього шляху, яким ми пройшли з катехизами про чесноти», – сказав Папа Франциск, розпочинаючи свою катехизу під час загальної аудієнції в середу, 15 травня 2024 р., присвятивши її саме богословській чесноті любові.

Чи любов – поширена цінність?

Зосередившись саме на згаданому листі Апостола народів, Святіший Отець зазначив, що святий Павло пише ці слова громаді, яка була далекою від досконалості в братній любові. Між християнами Корінту панували сварки та внутрішні поділи, були ті, хто вважав свою думку єдиноправильною, а інших – нижчими за себе. Апостол також звертає увагу на те, що поділи існували також і «в момент найбільшого єднання християнської спільноти», тобто, під час «Господньої вечері», служіння Євхаристії. «Хтозна, можливо, ніхто в коринтській громаді не думав, що грішив, і ці суворі слова апостола прозвучали для них трохи незрозуміло. Напевно, всі вони були переконані, що є добрими людьми, і на запитання про любов відповіли б, що любов для них, безумовно, є важливою цінністю, як і дружба та сім'я. Також і сьогодні любов є на устах усіх, на устах багатьох інфлюенсерів, у приспівах багатьох пісень», – мовив Наступник святого Петра.

Любов, яка сходить

Але як зауважив далі Папа, здається, що святий Павло запитував коринтян про іншу любов. Не ту, «яка підноситься, а про ту, яка сходить, не ту, яка бере, а ту, яка дарує, не ту, що виставляється напоказ, а ту, що приховується». Апостол стурбований тим, що у Коринті, «як також трапляється між нами», панує плутанина та «немає жодного сліду» любові як богословської чесноти, тобто тієї, «що походить лише від Бога». «І хоча всі стверджують на словах, що вони є добрими людьми, люблять свою сім'ю та друзів, насправді вони дуже мало знають про Божу любов», – пояснив Святіший Отець, зазначаючи, що давні християни на позначення любові мали різні грецькі слова, і між ними на перше місце вийшло поняття «agape», яке латинською перекладається як «caritas».

«Бо насправді християни здатні на всі прояви любові світу: вони теж закохуються, більше чи менше, як це трапляється з усіма. Вони також відчувають приязнь, яка приходить з дружбою. Вони також відчувають любов до своєї батьківщини та універсальну любов до всього людства. Але є більша любов, любов, яка походить від Бога і спрямована до Бога, яка дає нам силу любити Бога, ставати Його друзями, і дає нам силу любити ближнього так, як його любить Бог, з прагненням поділитися дружбою з Богом. Ця любов через Христа веде нас туди, куди по-людськи ми б не пішли: це любов до вбогих, до того, що не подобається, до тих, хто нас не любить і не вдячний. Це любов до того, кого ніхто б не любив, навіть до ворога. Також і до ворога. Вона є "богословською", тобто походить від Бога, вона є ділом Святого Духа в нас», – наголосив Наступник святого Петра.

Вимоглива любов

Далі Папа навів слова Ісуса, записані в Євангелії від Луки: «Коли ви любите тих, що вас люблять, яка вам заслуга? Таж бо й грішники люблять тих, що їх люблять. І коли чините добро тим, що вам чинять, яка вам заслуга? Та й грішники те саме чинять. […] Ви ж любіть ворогів ваших, добро чиніте їм, і позичайте, не чекаючи назад нічого, а велика буде ваша нагорода, й будете Всевишнього синами, бо Він благий для злих і невдячних». Святіший Отець зауважив, що саме в цих словах об’являється любов як богословська чеснота. «Ми відразу помічаємо, що це важка любов, ба більше – неможлива для практикування, якщо не жити в Бозі», – сказав він, зазначивши, що нашій людській природі притаманне спонтанно любити те, що є добрим і гарним. «Але Божа любов виходить за межі цих критеріїв. Християнська любов обіймає те, що не подобається, дарує прощення: як же важко прощати, скільки ж любові потрібно, щоб простити. Християнська любов благословляє тих, хто проклинає, ми ж звикли на образи та прокльони відповідати іншими образами та прокльонами. Це любов настільки смілива, що здається майже неможливою, але це єдине, що від нас залишиться», – підсумував Наступник святого Петра, додаючи, що ця любов є «вузькими воротами», через які слід пройти, щоби ввійти в Боже царство, бо саме за цим критерієм будемо суджені.

15 травня 2024, 09:19

Останні аудієнції

Читати все >