Солідарність шведських жінок з біженцями з України: надія, що відроджується
Katarina Agorelius / Світлана Духович – Ватикан
«Ми всі – жінки, і знаємо, що означає залишити свою країну», – каже Катаріна Ганссон, президентка некомерційної асоціації SWEA International (Шведської жіночої освітньої асоціації), яка об’єднує приблизно 6 тисяч шведських жінок, які живуть за кордоном у 30 різних країнах. Вони добре знають, з якими труднощами стикається жінка, прибувши в чужу країну, і цей їхній досвід переріс у солідарність з українськими жінками, які приїхали до Швеції, втікаючи від війни у своїй країні.
Емпатія, що переросла у солідарність
Понад рік тому, коли Росія вторглася в Україну, члени SWEA з усього світу замислилися над тим, що вони можуть зробити як організація для того, щоб допомогти українському народові. Один з видів їхньої діяльності – це збір коштів на різні стипендії та навчальні проекти. У вересні минулого року вони почали свою кампанію, і завдяки активній участі всіх учасниць вдалося зібрати 1 070 000 шведських крон, що становить прибилизно 100 тисяч євро. «Це фактично наш найбільший фандрейзинг в історії SWEA», – підкреслила президентка асоціації. – Ми вирішили передати їх громадській організації Beredskapslyftet, яка ще у травні 2022 року розпочала проект “Український центр професійної підтримки”, з метою допомогти українським біженцям інтегруватися в місцеве суспільство, пропонуючи їм уроки шведської мови та організовуючи зустрічі з потенційними роботодавцями. Це рішення відповідає меті нашої асоціації, яка прагне підтримувати та поширювати шведську мову, культуру та традиції за межами Швеції».
Під час церемонії, яка в понеділок, 13 березня 2023 р., відбулася в Стокгольмі, почесний президент асоціації SWEA International принцеса Швеції Крістіна пані Магнусон разом з Катаріною Ганссон вручили чек президентці Beredskapslyftet Малін Леффлер.
Шлях Людмили до Швеції
Коли ввечері 24 лютого 2022 року Людмила Зайцева разом із дворічним сином та мамою виїжджала з рідного Кривого Рогу, вона не думала, що опиниться у Швеції. Проїхавши без зупинки три ночі та два дні (на кордоні з Польщею черга була 18 кілометрів), вони нарешті прибули до Польщі, де одна полька запропонувала їм прихисток у власному домі. Приблизно через десять днів Людмила вирішила продовжити свій шлях в якусь із інших європейських країн. «Я хотіла втекти від усього цього якомога далі, – зазначила вона. – А з іноземних мов я розмовляю лише англійською, і тому мені довелося вибрати країну, де я могла би працювати із знанням англійської, щоб забезпечити свою сім’ю. Звичайно, я дивилася також на соціальну захищеність, соціальну політику для дітей. Ну і, звісно, те, що в Швеції понад двісті років не було війни, також зіграло свою роль у прийнятті рішення».
Праця в новій країні
У Швеції Людмилу зустріла сім’я знайомих і після оформлення документів вона почала шукати роботу. «Коли я почала вивчати шведський ринок праці, –розповідає жінка, – перше, що я помітила і на що тепер звертаю увагу й інших українців, це те, що найпопулярніший спосіб пошуку роботи – це побудова нетворкінгу, тобто мережі знайомства. Нетворкінг має бути широким, бо чим більше про вас знають, тим більше людей можуть допомогти вам знайти роботу. На одному із заходів для українців, де розповідали про створення резюме для шведського ринку праці, я познайомилася з моєю теперішньою колегою Юлею. Ми пішли на каву, розговорилися і домовилися, що той, хто знаходить роботу першим, буде намагатися допомогти іншій. І от Юлія першою знайшла роботу в Beredskapslyftet, вона запропонувала мою кандидатуру і виявилося, що їм потрібен рекрутер, ким я і є. Тоді я прийшла на співбесіду і наступного дня почала уже працювати».
Beredskapslyftet: скерувати потенціал у нове русло
Організація Beredskapslyftet (англійською Skill Shift Initiative) була створена як реакція на кризу у світі праці під час пандемії: після того, як Scandinavian Airlines (SAS) звільнила майже 90% персоналу, включаючи багатьох бортпровідників, які мали базові медичні знання, два підприємці Оскар Стеге Унгер і Фредрік Гіллельсон вирішили запропонувати їм навчальні курси, щоб задовільнити велику потребу в персоналі, яка під час пандемічної кризи виникла в секторі охорони здоров’я. Сьогодні ця шведська неприбуткова організація і надалі розвивається як платформа, що мобілізує та перенавчає наявний персонал для підтримки суспільства під час криз. Сьогодні Beredskapslyftet підтримує сімнадцять ініціатив по всій Швеції, три з яких – для українців: Український дитячий центр, Український культурний центр та Український центр професійної підтримки, в якому працює Людмила.
Як вона зазначила, на сьогодні, завдяки допомозі цього Центру, 172 українці знайшли роботу в різних сферах, а також у різних куточках Швеції. «Крім того, ми також надаємо багато іншої підтримки, яка наближує українців до працевлаштування, – каже вона. – І вже 140 українців отримали принаймні один раз або більше разів допомогу, щоб наблизитися до працевлаштування. Це і мовні курси, курси підготовки до співбесіди та профорієнтація.
Курси шведської мови, фінансовані завдяки пожертві SWEA, розпочнуться вже у березні цього року та охоплять 100 українських жінок із досвідом праці в охороні здоров’я, які одночасно, в рамках іншого проекту, проходитимуть курси в Університеті Софіагеммет для отримання знань про систему охорони здоров’я Швеції.
Не тільки знання мови
Окрім знання мови, SWEA також намагається передавати традиції, культуру та цінності шведського суспільства. Катаріна Ганссон з гордістю згадує слова, які Людмила сказала їй під час одного вебінару, пояснюючи причини свого рішення приїхати до Швеції: для українки було важливо знати, що жінки мають рівні можливості в цій країні. «І, власне, я сподіваюся, – додала президентка, – ці цінності ми зможемо передати і українським жінкам, щоб вони пишалися тим, що вони жінки. Швеція – одна з найсправедливіших країн світу, і це важлива цінність».
Нові виклики, але й нові можливості
Складність для багатьох українських біженців, як пояснила Людмила, полягає в тому, що їм зазвичай доводиться починати кар’єру з нуля, навіть якщо вони набули тривалий професійний досвід у своїй країні. «Це дуже важко психологічно, коли ти вже знаєш більше, вмієш більше, а треба починати спочатку. Але треба себе налаштувати і розуміти, що треба з чогось починати», – підкреслила вона. Безумовно, допомогою є те, що у Швеції існують рівні права в отриманні роботи та в оплаті праці. «Навіть міжособистісні стосунки на роботі, – додає українка, – дуже рівні в офісах, організаціях і компаніях. Наприклад, в їдальні прибиральниця, сантехнік або продавець можуть спокійно сидіти за одним столом з генеральним директором і розповідати про свої плани на вихідні або планувати корпоративну вечірку. І ніхто нікого не цурається, ніхто нікого не боїться. Це дуже розслабляє і мотивує до праці».
Взаємозбагачення
Ця ініціатива показує, що відкритість і солідарність ведуть до взаємного особистого та культурного збагачення. «Я знаю, що означає покинути свою країну, – каже Катаріна Ганссон, яка живе в Австралії, – ти мусиш бути сильною. Я думаю, що Україна є сильним суспільством із великим духом, і це те, чим українські біженці, переважно жінки, можуть збагатити Швецію. Вони також мають гарне почуття гумору, і це теж важливо».
Говорячи про інтеграцію в суспільство, яке її прийняло її, Людмила додає: «Я думаю, що ми можемо взяти зі шведської сторони її емоційну врівноваженість і пошану до особистих кордонів, і взяти українську, гарячу, теплу сторону з готовністю бути відданими до кінця, та все це збалансувати, щоб всім було затишно».
