Скарб, який потрібно постійно зберігати. Кілька думок про дар свободи

«Як знаємо, свобода – це скарб, який потрібно постійно зберігати та передавати, як цінну спадщину, новим поколінням. В період пітьми, насильства й переслідування полум’я свободи не гасне, але надихає надію на майбутнє, в якому гідність, дана Богом кожній людині, буде пошанована, й усі ми почуваємося покликаними співпрацювати в будуванні справедливого й братерського суспільства», – такими думками Папа Франциск поділився з мешканцями країн Балтії, готуючись прибути до них з візитом, що відбувався у вересні 2018 року в контексті 100-річчя відновлення незалежності цих країн.

Сьогодні, дякуючи Богові за дар свободи в контексті 30-річчя проголошення незалежності сучасної України, ми добре розуміємо, що воно було випереджене боротьбою та змаганнями багатьох поколінь. Бачимо, що кожне покоління повинно переймати здобутки попередніх та нести їх до ще вищих цілей, адже добро, як і любов, справедливість й солідарність, не здобуваються один раз і назавжди, їх слід здобувати кожного дня.

Перед всіма нами стоїть великий та захоплюючий виклик: й надалі трудитися над тим, щоб утверджувалася та розвивалася свобода, а демократія, виходячи за межі формальних аспектів, була дійсно місцем зустрічі для всіх. Місцем, в якому всі без винятку, почуваються покликаними будувати сім’ю, громаду та країну, яка любить свою історію, трудиться на користь теперішнього та з надією дивиться в майбутнє.

Тому, дякуючи Богові за безцінний дар свободи, вчімося по-справжньому цінувати його. Молімося за тих, які відстоюють його для нас ціною свого життя. Просімо у Всевишнього дару розпізнавання та мудрості, аби збагнути, що загрозою для свободи є не лише зовнішні фактори, але також наш егоїзм чи байдужість, наше лінивство чи недбалість, легковірність і відсутність критичного мислення. Молімося за те, щоб ми дійсно були готовими всіма своїми талантами та вміннями служити на користь спільного добра.

Просімо дару мудрості, чесності та відданості для тих, які виконують служіння влади на різних рівнях, аби вони дійсно керувалися добром спільноти, а не частковими інтересами, пам’ятаючи також і про особисту відповідальність за тих, кого делегуємо та обираємо в органи влади.

Не забуваючи про те, що найгіршим рабством є поневолення гріхом, молімося за дар миру, щоб могло безперешкодно поширюватися Євангеліє миру та примирення, оберігаючи наші серця від гріховного ярма та провадячи наші душі до свободи у Бозі, здобутої найціннішою жертвою нашого Господа Ісуса Христа.

Боже, Великий і Єдиний, храни Україну!