Танзанія: постачання католицької лікарні водою рятує людям життя
Thaddeus Jones / Світлана Духович – Ватикан
Доступ до чистої та безпечної води у достатній кількості є основною проблемою для мільярдів людей у всьому світі. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, 785 мільйонів осіб не мають навіть базового постачання питної води, тоді як чверть населення світу має доступ лише до забруднених джерел, що є причиною захворювань. Занепокоєння викликає також належне забезпечення водою закладів охорони здоров’я.
Проект WASH
Вода, санітарія та гігієна (англ. Water, Sanitation and Hygiene) – це три поняття, що складають акронім «WASH», що є також англійським дієсловом «митися». Таку назву має Спільна програма моніторингу водопостачання, санітарії та гігієни, до якої входить Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) та Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ). Через Дикастерію сприяння цілісному людському розвитку, Католицька Церква приєдналася до цієї всесвітньої ініціативи, спрямовуючи свої зусилля, насамперед, на забезпечення чистою водою католицьких медичних закладів. Згідно з даними Папської Ради у справах душпастирства медичних працівників за 2010 рік, Католицька Церква управляє 26% закладів охорони здоров’я у світі. Багато з них розташовані в бідних і віддалених регіонах, де є проблеми з водою.
Про конкретний приклад втілення проекту WASH розповідає сестра Бібіане Бокамба зі Згромаждення Дочок Милосердя, яка очолює католицький медичний центр та диспансер у Масанга, віддаленому місті на північному заході Танзанії. Вона також керує сусіднім медичним закладом «Центр DREAM», що є програмою охорони здоров’я, ініційованою Спільнотою святого Егідія у співпраці з Фондом DREAM для лікування та запобігяння поширенню ВІЛ/СНІДу в Африці.
Медичні заклади, якими керує сестра Бокамаба, є єдиними в радіусі трьох годин їзди автомобілем. Щомісяця до них звертаються про допомогу понад 400 пацієнтів, окрім стаціонарного лікування та консультацій. Поруч є також початкова школа. Місцеві мешканці виживають, в основному, за рахунок сільського господарства. Ще трохи більше року тому найбільшою проблемою тут була вода: не було достатньо свердловин або способів збирати воду. Разом з місцевою громадою сестра Бокамба докладала зусиль для того, аби оновити інфраструктуру водопостачання та санітарії, співпрацюючи з кількома благодійними НУО, що працюють у цій галузі, також спільно з Дикастерією сприяння цілісному людському розвитку.
Рятувати життя завдяки новим колодязям та збору дощової води
Тепер завдяки цим зусиллям понад п’ятдесят тисяч людей мають доступ до чистої води. «Ми викопали криницю, а крім того, придбали резервуар для збору дощової води, – зазначає черниця. – Тепер ми можемо зберігати воду та використовувати її». Збір дощової води допомагає їм пережити посушливі літні місяці. Хоча ситуація значно покращилася, сестра Бібіане Бокамба сподівається, що вони зможуть викопати ще інші колодязі, бо потреби в населення великі. Водопостачання для медичних закладів врятувало життя багатьом людям.
У березні 2020 року Дикастерія служіння цілісному людському розвиткові опублікувала документ під назвою «Aqua fons vitae (Вода – джерело життя) Напрямні щодо води, символу волання бідних і волання Землі», вкорінений у навчанні Римських Архиєреїв та натхнений напрацюваннями єпископатів та місцевих Церков різних країн. Приклад католицьких медичних закладів у Масанзі (Танзанія) є конкретним прикладом втілення ідей цього документа.
