Шукати

Vatican News
Клаудія Веґа Клаудія Веґа  історія

Вчена, яка бореться проти ртутної загрози для Амазонського регіону

Амазонія становить 62% території Перу, на якій проживає 51 корінний народ і де представлене величезне біорозмаїття. Вчена Клаудія Веґа трудиться над тим, щоби захистити регіон і його мешканців від загроз, які спричинює нерозсудливе видобування корисних копалин.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Manuel Cubias - Ватикан

Протягом останніх десятиліть Амазонський регіон зазнав значного тиску через надмірне видобування своїх природних ресурсів, фіксуючи високі показники знеліснення та провокуючи соціальні конфлікти. Не оминула ця ситуація департаменту Мадре-де-Діос, що вважається «столицею біорозмаїття Перу».

Клаудія Веґа навчалася у єзуїтській школі. Її турбота про природу та про людське життя сягає своїм корінням, правдоподібно, різного роду діяльності в лоні скаутського гуртка. Тож по завершенні школи вона чимало часу та зусиль присвятила фаховій підготовці в таких сферах як хімія, ветеринарія, охорона здоров’я та захист довкілля.

Вчена приготовляє проби з відкладів на дні річки
Вчена приготовляє проби з відкладів на дні річки

Виклики, пов’язані із забрудненням довкілля ртуттю

Сьогодні доктореса Клаудія Веґа входить до групи вчених перуанської Амазонії, що працюють у департаменті Мадре-де-Діос. Там вона координує «Програму Меркурій» Центру наукових інновацій Амазонії, завданням якої є вивчати забруднення, спричинене ртуттю.

Учена зауважує, що головною економічною діяльністю в департаменті, на жаль, є так зване «кустарне» чи дрібномасштабне добування золота, при якому використовується ртуть, що є дуже токсичним металом. Цей вид видобувної діяльності є головним джерелом забруднення ртуттю в світі, а 52% з цього припадає на Південну Америку. Згідно з дослідженнями ВООЗ, кустарне добування золота пов’язане з багатьма проблемами для здоров’я та довкілля, зокрема, коли йдеться про нелегальні промисли.

Про цю проблему згадував Папа Франциск у енцикліці «Laudato si’», в 51-му пункті якої писав: «Існує справжній “екологічний борг”, зокрема між країнами Півночі і Півдня, пов’язаний з комерційним дисбалансом, що впливає на навколишнє природне середовище, і непропорційним використанням деякими країнами природних ресурсів упродовж тривалого часу. Експорт сировини для того, щоби задовольнити ринки в промислово розвинених країнах Півночі, призвів до негативних наслідків на місцевому рівні, наприклад, до ртутного забруднення у золотодобувних шахтах або до забруднення діоксидом сірки в шахтах, де видобувають мідь».

Для вивчення цього явища була започаткована співпраця між науковими та грантовими інституціями, завданням якої є створення дослідницького центру, що шукатиме інноваційні вирішення проблеми негативного впливу кустарного добування золота на перуанську Амазонію. Розпочавши діяльність у 2017 році, Лабораторія ртуті та хімії довкілля провела дослідження понад 300 проб, вивчаючи ситуацію із забрудненням ґрунтів, відкладів, повітря, флори та фауни, а також людського волосся.

Сила знання

Клаудія Веґа розповідає, що наукова діяльність, якою вона займається, є спільною працею професіоналів різних ділянок. До команди входять як інженери лісогосподарства, так і біологи й екологи, як з Перу, так і з інших країн.

Члени міжнародної команди
Члени міжнародної команди

«Ми переконані, – підкреслює вчена, – що знання має силу. Діагностика проблеми є першим кроком до її вирішення. Ми потребуємо виробити наукову інформацію, аби донести її до людей та до органів, які приймають рішення, щоби впроваджувалася така соціальна політика, що прямуватиме до сталого розвитку та захисту людського здоров’я й екосистеми регіону».

Учні на лекції про шкідливі наслідки забруднення ртуттю
Учні на лекції про шкідливі наслідки забруднення ртуттю

Лиха залишаються, а користі пропадають

Дослідниця наголошує на парадоксальній ситуації, пов’язаній із цією формою видобувної діяльності, яка «спричиняє наслідки для амазонського регіону», але користі від неї «залишаються поза регіоном». Тому важливо наголошувати на негативному впливові кустарної видобувної діяльності, пов’язаному із знищенням лісів і забрудненням ртуттю, допомагаючи людям «усвідомлювати необхідність покращувати методи видобування та шукати інноваційні вирішення».

Наслідки кустарної видобувної діяльності
Наслідки кустарної видобувної діяльності

На думку Клаудії, важливе місце займає посилення чутливості населення, особливо, дітей та молоді, щоб сприяти зміні поведінки, спрямовуючи її до збереження природи. В енцикліці «Laudato si’» Папа Франциск також пише про покликання освіти й виховання у формуванні «екологічного громадянства», що полягає «у піклуванні про створіння шляхом малих щоденних вчинків», формуючи відповідний стиль життя.

«У нас є випадки дітей і родичів золотодобувачів, які вивчають біологію та суміжні дисципліни та трудяться разом з нами в пошуках вирішення проблеми наслідків добувної діяльності», – розповідає вчена, звертаючи увагу на те, що добування золота є джерелом утримання для тисяч людей, тож ця проблема має дуже складне соціальне й економічне підґрунтя.

Збирання проб для аналізів за участю представників громад
Збирання проб для аналізів за участю представників громад

Забруднення і тубільні народи

Клаудія Веґа не оминула увагою того факту, що від забруднення особливо страждають громади корінних народів, оскільки вміст ртуті сягає високих показників у певних видах риби, яка є джерелом білків для цих людей. Відправною точкою для наукової команди стала якраз констатація того факту, що використання ртуті у видобувній діяльності має токсичні наслідки для довкілля та всіх живих істот. Концентрація цього металу в рибі та в інших тваринах, яких їдять люди, вчиняє особливо уразливими дітей і вагітних жінок.

Вчена підкреслює, що для гарантування майбутнього індіанських спільнот необхідно уникнути використання ртуті при золотодобуванні. Крім того, важливо, аби ці громади мали змогу донести свій голос, вчинити його чутним на національному та міжнародному рівнях, «бо вони мають дуже важливі речі, щоб сказати і щоб навчити нас пошани до природи». Важливо, аби люди «знали ціну того всього, що ми вживаємо».

20 липня 2021, 13:20