Луїджіно Бруні Луїджіно Бруні 

Школа біблійної економіки: тема безкорисливості у книзі Йова

Про ще мало досліджений на даний час тісний зв’язок між економікою та Святим Письмом можна довідатись у Школі Біблійної Економіки, яка вже діє три роки. Один із її викладачів професор Луїджіно Бруні в інтерв’ю для Vatican News запрошує призадуматись над темою безкорисливості, висвітленою в старозавітній книзі Йова.

о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ / Adriana Masotti – Ватикан

Ринок, гроші, борг, прибуток, заслуги та жертовність, дарування, союз, милосердя та любов – всі ці концепти, які ми сьогодні пов’язуємо з економікою, присутні також і на сторінках Святого Письма і саме вони лежать в основі нашої цивілізації. Що може почерпнути на сторінках Біблії економіст, який її читає? Відповідь на це запитання намагається дати Школа Біблійної Економіки, яка зародилась з бажання дослідити економічні аспекти нашого життя в ключі саме біблійних повчань.

Школа Біблійної Економіки – це проект, який підтримує підприємницький центр Ліонелло Бонфанті, розташований в італійському місті Флоренції, до якого приєднались декілька компаній, спрямованих на інклюзивну та сталу економіку, бажаючи сприяти новому поглядові на людську особу, на працю та довкілля. Перші навчальні курси стартували у 2017 році. Впродовж трьох років відчутним є збільшення кількості слухачів, які мають можливість приєднатись до відповідних навчальних програм також і в режимі он-лайн.

Біблія та економіка

До викладацького складу вищезгаданої школи належить також і професор Луїджіно Бруні, викладач римського Університету LUMSA, економіст та історик, що виявляє особливе зацікавлення цивільною, соціальною економікою та економікою спільності, радник ватиканської Дикастерії у справах мирян, сім’ї та життя, який в інтерв’ю для Vatican News поділився думками про зв’язок Біблії та економіки. На його переконання, хто читає Святе Письмо, той добре ознайомлений з економічною термінологією.

Старий Завіт є наповнений різними економічними темами: продаж, купівля, обмін, борг, кошти, тощо. Особливо на його сторінках виділяється тема обміну, аби, таким чином, допомогти тогочасним людям зрозуміти зміст союзу Бога із вибраним народом, де кожна сторона зобов’язувалась до чогось і щось давала взамін іншій за дотримання договору. Окреме місце займають Євангелії, в який Ісуса Христа представлено як Божественного Підприємця, Який викупив людство з їхніх гріхів, заплативши цінною монетою Свого життя. А також слід згадати про Юду та Магдалину, які для економіста є прикладом двох способів використання фінансів: справедливого та негідного.

На своїх лекціях професор Луіджіно, зокрема, пропонує замислитися над текстом старозавітної книги Йова, що показує праведну людину, яка, осягнувши стан земного благополуччя, зазнає великих нещасть. Події, які відбуваються із цим старозавітнім праведником, на думку професора Бруні, нагадують нам про те, що життя є значно складнішим, ніж ми вважаємо, і що нам необхідно відмовитися від "відплатного" бачення віри, яке є центральним для етики капіталізму, що призвело до розгляду багатства і щастя як нагороди за праведне життя.

Мета читання Біблії для економіки

Наступне запитання журналіста стосувалось того, якою є мета читання Святого Письма в економічному сенсі? За словами професора Бруні, перш усього, мова йде про те, аби знати також і економічний вимір Біблії, що на даний час ще не є досить ґрунтовно досліджений. А також допомогти знайти баланс між релігією та економікою, які завжди мали складні стосунки, адже гроші часто розглядались, як засіб диявола. Іншими словами, цей тип читання Біблії є чимось новим, але дієвим, адже недарма дедалі більше людей цікавляться такого роду курсами.

На переконання економіста, цікавим є те, що в Святому Письмі сильно наголошується на безкорисливості, як на реакції на комерційну тенденцію. Про це можемо більше довідатись, досліджуючи старозавітну книгу Йова, яка зосереджена на питанні про те, чи можливе існування на землі праведного чоловіка, якому б Господь належно не відплачував за його добре і гідне життя. Праведний Йов був підданий випробуванню терпінням, стаючи свідком того, як його позбавляють усіх його багатств, близьких людей і здоров’я. Економічною термінологію можна сказати, що на прикладі того старозавітного праведника бачимо ретрибутивну несправедливість, адже за його праведність його не нагороджено, а навпаки – піддано важким випробуванням. Отож, Біблія показує, що може існувати така ситуація, коли праведність не нагороджена в еквіваленті щастя, здоров’я чи добробуту. З іншого боку, це допомагає усвідомити також безкорисливість Божих дарів, які ми отримуємо від Господа, починаючи від дару спасіння.

Вплив релігії на економіку

Далі розмова між ватиканським журналістом та професором економічних наук стосувалась впливу релігії на економіку, зокрема щодо того, чи сьогоднішня християнська чутливість до тем гідності людської особи, справедливості, дбання про бідних, тощо, не впливає на етику економічного сектора. «Ми розуміємо, що тип економіки, яку ми будуємо на землі, також залежить від нашого уявлення про Бога. Отже, Бог, Який сприймається як суддя, зумовлює також економічну діяльність людей. Але якщо нам вдасться представити інший образ Бога, пов’язаний з любов’ю, безкорисливістю, даром, то, ймовірно, й економіка зміниться», – мовив професор Бруні, наголошуючи на важливості для економіки вказати на милосердне обличчя релігії і Бога. З цієї причини Папа Франциск і зініціював молодіжній рух навколо постаті святого Франциска з Ассізі, що є, свого роду, економічною революцією.

16 січня 2021, 13:08