Стефано Дзамані про модель економіки, яку францисканці пропонували ще у ХV ст.

о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ / Federico Piana – Ватикан

«Сьогоднішня фінансова система більше не витримує, її правила потрібно переписати. Настав час також змінити організацію праці», – наголосив в інтерв’ю для ватиканських медіа Стефано Дзамані, викладач економіки та Президент Папської Академії соціальних наук, представляючи міжнародну ініціативу “Економіка Франциска”, яка розпочинається саме сьогодні, 19 листопада 2020 р., і якою Святіший Отець бажає вказати на потребу глобальних перемін на шляху соціального та економічного відновлення. В заході, який відбуватиметься он-лайн та триватиме до 21 листопада, візьмуть участь понад дві тисячі молодих економістів та підприємців з усього світу, роздумуючи над темами праці, етики, фінансів та штучного інтелекту.

Шляхи уникнення економічних ризиків сьогодення

На переконання Президента Папської Академії соціальних наук, ця зустріч має на меті показати, що вже настав час, коли необхідно змінити підхід до економічних процесів, адже економіка нашого часу вже більше не витримує і створює різні серйозні загрози. Одним із шляхів, щоб уникнути вищезгаданих ризиків, є зміна правил діяльності ринків, аби вони не перетворились на джунґлі, де перемагає сильніший. Адже навіть тоді, коли виживає сильніший, він залишається сам, а, отже, – приречений на зникнення.

«Потім необхідно виправити ендемічне та системне зростання нерівностей. Не можна заплющувати очі на економічний механізм, який збільшує загальний добробут, але який, водночас, збільшує відстань між соціальними групами та націями. По-третє, ми повинні змінити зв’язок, який сьогодні існує між демократією та ринком, тобто між економікою та політикою. У наш час всі знають, що політика перебуває на служінні економіці: це не є очевидним. Адже, як вже писали в минулому такі економісти, як Адам Сміт, Джон Стуарт Мілл та Антоніо Дженовезі, економіка повинна бути на служінні політиці, а не навпаки», – додав Стефано Дзамані.

Вплив цифрової революції та глобалізації

Як зазначив далі експерт в галузі економіки, цифрова революція та глобалізація призвели до концентрації економічно-фінансової сили, що дестабілізує самі ринки та створює сильну нерівність. «Крім того, слід додати, що сталість, про яку всі говорять, не повинна стосуватись лише явищ екологічного забруднення, але повинна брати до уваги центральне місце людської особи. Іншими словами, енергетичної, економічної та соціальної сталості недостатньо, а необхідно приділити належну увагу антропологічній сталості», – підкреслив Президент Папської Академії соціальних наук.

Можливі пропозиції після зустрічі

Роздумуючи над пропозиціями, які, можливо, вийдуть на яв після триденних дискусій між молодими економістами та підприємцями, Стефано Дзамані виокремив потребу головної пропозиції – повернення до основ. Ринкова економіка зродилась у Тоскані, в Італії, між 1400 та 1500 роками, в течії францисканської думки. Власне, францисканці створили цю модель економіки і зробили це з огляду на конкретну ціль, а саме для спільного добра. А вже з початком ХVІІ століття ринкова економіка перетворюється на капіталістичну, змінюючи свою ціль, якою більше не є “спільне добро”, але “сумарне добро”. Тому, сьогодні необхідно збагнути, що трапилось і що стало причиною цієї переміни. Слід почати від культури, бо якщо в наших університетах і далі навчатимуть лише парадигми політичної економіки, яка розвинулась тільки у ХVІІІ столітті, і не братимуть до уваги парадигми суспільної економіки, яка зродилась в ще у 1400-их роках, то буде важко вибратись з тієї кризи, яку сьогодні переживаємо.

Зміна правил у фінансовій сфері та в організації праці

Продовжуючи тему можливих пропозицій, що будуть підняті після зустрічей економістів та підприємців з усього світу, Стефано Дзамані вказав на потребу зміни правил у фінансовій сфері. Він вважає, що підходи до фінансової системи мусять змінитись. «Фінанси народились для того, аби служити реальному розвитку, але сьогодні вони стали само-референтними та самоцільними: на фондовому ринку вони грають не для того, щоб приносити кредит тим, хто потребує, а для підживлення спекулятивного доходу», – мовив Президент Папської Академії соціальних наук.

На його думку, спід замислитися також і над зміною організації праці всередині підприємств. Неможливо продовжувати організацію робочого процесу згідно із тейлористичним підходом, який протиставить тому, що запропонував святий Іван Павло ІІ: праця повинна бути не лише справедливою, але гідною. Йдеться про те, що робота не повинна принижувати людину, але давати можливість розвивати її життєвий потенціал.