Кот-д’Івуар: заклик до мирного зобов’язання в «дусі Ассісі»

с. Лідія Короткова, СНДМ – Ватикан

Після довгих років громадянської війни в Кот-д’Івуар, країні в західній Африці,  вже більше немає сутичок, а 2017 року завершилась миротворча місія ООН, однак, наслідки пережитих поділів ще очевидні в суспільстві, де й досі застосовується насильство, а найслабші часто не мають захисту. Тому мирянський рух «Спільнота святого Еґідія» звернувся із закликом до мирного зобов’язання в «дусі Ассісі», йдучи слідами історичної Міжрелігійної зустрічі, що з ініціативи святого Івана Павла ІІ була проведена саме на батьківщині святого Франциска. Згадуючи цю молитовну зустріч, покликану сприяти духові співпраці й дружби між віруючими різних віросповідань, щоб поділитися надією на кращий, оновлений, більш братерський та людяніший світ, «Спільнота святого Еґідія» звернулась із закликом, що був оприлюднений в Абіджані, найбільшому місті країни.

«Насамперед, ми думаємо про покинутих дітей, примушених жити на вулиці, про літніх, часто незахищених людей, що опинились на узбіччі суспільства, – читаємо в зверненні. – А також про збільшення бідності, що є наслідком війни, незважаючи на економічне зростання. Ми прагнемо закликати до почуття відповідальності й солідарності, щоб усі стали будівничими миру, пліч-о-пліч, шануючи наші відмінності, які вважаємо елементами взаємозбагачення, а не поділу».

«Спільнота святого Еґідія» з Кот-д’Івуар наголошує, що мир завжди можливий. Він здійснюється щоденними жестами любові, солідарності, братерства. Релігії ніколи не повинні закликати до протистояння та розпалювання ненависті чи, що ще ганебніше, підбурювати до війни в ім’я релігії, як це, на жаль, бачимо в багатьох частинах Африки, Близького Сходу і в усьому світі.

«Ми, в Кот-д'Івуар, маємо болісний досвід, але навіть у найважчі хвилини, ми, що зі спільноти святого Еґідія, та лідери різних релігійних конфесій, не залишали діалогу та зустрічей, щоб запобігти тому, аби політичні, соціальні та етнічні розбіжності перетворились на війну між релігіями, і щоб зберегти наші храми й мечеті».

Для цього мирянського руху дуже важливо, щоб віруючі різних конфесій разом будували мир, без розрахунків і без страху, як один народ, який бажає разом жити в цьому світі, з прагненням, щоб у ньому було місце для всіх дітей Божих, долаючи всі відмінності та поділи.