Корейський народ молиться за примирення

Світлана Духович – Ватикан

Над демілітаризованою зоною, розташованою на кордоні між Північною та Південною Кореєю елегантно ширяють білі японські журавлі. Демілітаризована зона, протяжністю 250 кілометрів і 4 кілометри завширшки, розмежовує дві країни, що дотепер формально перебувають в стані війни. Ця місцевість дуже красива: внаслідок того, що навколишні поля залишилися замінованими з часів військових дій між 1950 і 1953 роками, дика природа без людського втручання відновилася в усій своїй красі.

Надія на примирення

В селі Панджу, що на кордоні між двома Кореями, розташований «Санктуарій покаяння і спокути», з тераси якого видніється Північна Корея. В інтерв’ю для ватиканської газети «L’Osservatore Romano» отць Чан Кіл Квон, парох цієї католицької церкви, найближчої до території Північної Кореї, зазначив, що відзначення 70-ї річниці початку війни в Кореї (яка почалася 25 червня 1950 р.) стало нагодою для того, аби наново надихнути душпастирську, літургійну, соціальну та культурну діяльність католицької громади ідеями миру, надії та примирення. Священик сподівається, що одного дня він зможе вирушити на місію в Північну Корею для того, аби нести людям Божу любов, а поки що він трудиться, щоб виховувати південних корейців до миру й примирення, гостинності й братерства стосовно північних корейців. Він зазначив, що багато священиків з дієцезії Ійджонбу, до якої він належить, минулими роками відвідали Північну Корею, налагоджуючи зв’язки та запроваджуючи гуманітарні проекти.

Розірвати ланцюги недовіри й упереджень

Як і в багатьох інших католицьких церквах південнокорейських дієцезій, в санктуарію села Паджу були організовані ініціативи, богослуження та зустрічі для відзначення річниці початку війни. В цих заходах взяв участь єпископ Пітер Лі Кі-Хеон, що очолює дієцезію Ійджонбу та є Головою Комітету примирення корейського народу. Проповідуючи під час Святої Меси, він закликав обидві Кореї «розірвати ланцюги недовіри та упереджень», що поневолюють їх упродовж 70 років, та звернувся до уряду Сеулу, щоб він «шукав способи прискорити міжкорейський взаємообмін без порушення міжнародних санкцій».

Санктуарій молитви за мир

Санктуарій покаяння та спокути, завершений в 2013 році, є символом примирення та співпраці: картини та мозаїки, які його прикрашають, виконали південнокорейські та північнокорейські художники. Церква була спроектована і створена як особливе місце молитви за мир. Тепер у розташованому неподалік Культурному центрі відкрита виставка каліграфії, присвячена темі національного примирення, спогадуючи також 20-ту річницю Спільної декларації, прийнятої 15 червня 2000 року, коли було закладено основи оновленого процесу зближення, примирення та возз'єднання.

Молитва – найпотужніша зброя

У заяві Ради Церков та Екуменічного форуму Кореї з нагоди 70-річчя початку Корейської війни наголошується, що возз'єднання Кореї не можна досягнути зброєю та примусовими засобами, а лише мирним шляхом діалогу та співпраці, а також завдяки прощенню та молитві. «Ми молимося за те, – зазначили автори заяви, – щоб Корейський півострів став без'ядерною зоною. Молимось, аби завдяки діалогові та співпраці віддавна розділені корейці могли залікувати рани поділу, знайти свою спільну ідентичність та спільне майбутнє, ставши провідниками й натхненниками миру в регіоні північно-східної Азії». Саме за це моляться вірні в Південній Кореї під час 70-денної молитовної акції, що розпочалася 1 березня і завершиться 15 серпня цього року, та до якої приєдналися всі християнські Церкви в Кореї та в усьому світі. Під час молитов спогадують 15 серпня 1945 року – день, що став благословенням і прокляттям для корейців: того дня Корейський півострів був остаточно звільнений від японської окупації, але, одночасно, розділений надвоє. Для загоєння ран минулого найпотужнішою зброєю, якою володіють християни, є молитва.