Лауреат Нобелівської премії миру Перес Есківель про солідарність у часи пандемії
с. Лідія Короткова, СНДМ, – Ватикан
Адольфо Перес Есківель – аргентинський письменник, скульптор, архітектор, художник, громадський діяч, лауреат Нобелівської премії миру 1980 року як «борець за права людини», якому в листопаді виповниться 89 років, в інтерв’ю для ватиканського часопису «L’Osservatore Romano» висловив сподівання, що пандемія виведе на поверхню підземні ріки солідарності». Він тепер трудиться в місті Тарґалі, що в провінції Сальта на півночі Аргентини, на кордоні з Болівією, беручи участь у проекті будівництва колодязів питної води для індіанців племені вічі.
«COVID-19 поширився в усіх країнах Латинської Америки з дуже серйозними наслідками, – ствердив він. – Найбільш постраждали найубогіші, зокрема, в посушливих регіонах, де не вистачає питної води, бракує засобів гігієни та продуктів харчування». На його думку, заходи боротьби із зараженням стримали й сповільнили поширення вірусу, але, одночасно, «мають серйозні наслідки для економічної, культурної, освітньої та релігійної діяльності, гальмуючи економічний і суспільний розвиток, обумовлюючи високий показник смертності, безробіття та бідності». Ситуація ускладнюється сильним тиском «зовнішніх боргів», що може привести світ до «пандемії голоду». Перес Есківель наголосив, що треба вийти назустріч цій небезпеці та вчасно до неї підготуватись.
Лауреат Нобелівської премії, зокрема, вказав на проблему переповнення в’язниць, ситуації корінних народів Амазонії, де руйнується навколишнє середовищ внаслідок підпалів лісів та спустошення фауни й біорізноманіття. В зв’язку з цим Перес Есківель запропонував ініціативу «Асамблея на користь Землі», щоб відновити «соціальний договір», що буде гарантувати пошану основних людських прав, таких як здоров’я, освіта, мир і збереження довкілля. Адже існує нагальна необхідність «захистити воду, річки, моря, ліси, фауну та біорізноманіття, що є величезним багатством, яке нам пропонує Матір-Земля, і яке сьогодні більше, ніж будь-коли, перебуває в небезпеці».
Крім того, лауреат Нобелівської премії миру закликає «сприяти культурі солідарності та розподілу дібр серед найбільш потребуючих», здійснюючи «нову соціальну та економічну політику», яка візьме до уваги факт, що «проблема ближнього – це проблема усіх». Саме таку відповідь необхідно дати перед обличчям суспільства, позначеного індивідуалізмом та консумізмом». Він також звернув увагу на ситуацію біженців, закликаючи уряди і міжнародне співтовариство приймати їх по-братерському, а не будувати мури, які їх дискримінують, призводячи до нетерпимостi та ненависті.
А стосовно карантину, запровадженого внаслідок пандемії, Адольфо Перес Есківель запропонував використовувати його як сприятливий час для молитви, роздумувань, дбання про своє здоров’я. «Примушене обмеження пересування загальмувало нестримне прискорення часу й виявило необхідність відновити рівновагу, подолати індивідуалізм, розпочати новий діалог у родині, встановити нові суспільні, культурні, політичні та духовні взаємини, що допомагають розвинути солідарність».
Дивлячись у майбутнє, він покладає надію на молодих людей, «які повинні віднайти самих себе і знаходити шляхи життя, духовності та цінностей, щоб ставати немов підземні ріки, які виринають на поверхню з силою життя та надії».
