Мама сиріт Мозамбіку
Dulce Araújo / Світлана Духович – Ватикан
Початок 90-х, Мозамбік. Олінда Муґабе, медсестра з багаторічним досвідом праці в місцевій організації, що займається підтримкою сімей, зі смутком спостерігає за тим, як швидко в її країні поширюється СНІД. Але, здається, що люди не реагують на цю проблему: їхню увагу поглинула громадянська війна. Олінда вирішує якимось чином вплинути на громадську думку: з деякими хворими на СНІД вона створює асоціацію «Quiquimuca», що в перекладі означає «Прокиньтеся», і переконує їх виступати перед різними ЗМІ, аби сприяти усвідомленню цієї проблеми.
Після цього вона вирішує допомогти численним дітям, які залишились сиротами після того, як їхні батьки померли від СНІДу. Разом із своїми подругами, які так само як і вона в минулому думали про богопосвячене життя, вона засновує асоціацію «Reencontro», що португальською означає «зустрітися знову». Сьогодні ця асоціація нараховує понад 10 тисяч сиріт у провінціях Мапуто й Ґаза, що на півдні країни, де найбільше поширений СНІД і сягає відповідно 22,9% і 24,4%.
Нові родичі для сиріт
В молодості Олінда та її подруги хотіли вступити до Згромадження Місіонерок Францисканок, але задля різних причин їм не вдалося здійснити цю мрію. Незважаючи на те, що їхні дороги розійшлися, францисканська духовність залишилась їм дуже близькою, спонукаючи до служіння іншим: через багато років вони відразу відгукнулися на запрошення Олінди зосередити свої спільні зусилля на допомогу сиротам.
Саме це дало також натхненням для назви асоціації – «Reecontro», що означає поновну зустріч: «Це наша зустріч, – наголошують вони. – Це вінайдення нових батьків з боку сиріт, це віднайдення нашої місії, якою є любов, милосердя та взаємодопомога».
Кожна із співзасновниць була вдячна Богові за можливість служити Йому й ближнім. Кожна внесла свою маленьку лепту, аби допомогти дітям: хтось приніс посуд, хтось – крісло, а хтось – продукти. Заснована 1998 року, асоціація була офіційно визнана в 2002 році та почала зростати.
Матеріальна та духовна підтримка сиріт
«Reencontro», що має свої центри в південних провінціях Мозамбіку, допомагає сиротам у різних потребах: харчуванням, одягом, освітою, вони дбають про їхнє здоров’я, шукають усиновлення на відстані. В цьому асоціації допомагають численні волонтери, яких Олінда називає «оком асоціації», бо саме вони проводять багато часу з сиротами.
Визнання цивільної влади й Церкви
Протягом двадцяти років своєї діяльності асоціація «Reencontro» отримала високу оцінку своєї діяльності як з боку цивільної влади, так і з боку Церкви. «І це нас дуже тішить», – зазначає Олінда, додаючи, що її найбільшою радістю є вихованці, які, незважаючи на численні труднощі, з допомогою асоціації здобувають освіту, знаходять працю та здатні утримувати себе й свої сім’ї.
Проект боротьби проти СНІДУ
Від початку свого заснування асоціація «Reencontro» бажала залучити до боротьби зі СНІДом також і молодих сиріт. Таким чином зародився проект «JOLUSI», в якому беруть участь багато молодих людей, що втратили батьків. Мета проекту полягає в тому, аби сприяти усвідомленню того, що боротися зі СНІДом можна тільки змінюючи поведінку людей. Олінда відзначає певну позитивну тенденцію: в Мозамбіку зменшилося дискримінаційне ставлення до людей, хворих на СНІД. Сьогодні все суспільство усвідомлює, що це захворювання – суспільна проблема, з якою всі повинні боротися. Змінюючи поведінку й забезпечуючи легший доступ до антиретровірусних медикаментів, можна сприяти покращенню ситуації.
В очікуванні на Папу
Олінда Муґабе радіє тим, що після багаторічного конфлікту в її країні, нарешті, підписано мирний договір, що значно полегшує працю асоціації.
Тепер вона з нетерпінням очікує на візит Святішого Отця, постать якого надихатиме всіх ще більше присвячуватися служінню ближнім, особливо, дітям, хворим та неповносправним.
У літаку, на якому Папа прилетить до Мозамбіку, будуть також подарунки для дітей асоціації «Reencontro»: шкільне приладдя, одяг, іграшки та невелика сума грошей – все це зібрали члени асоціації «Жінки у Ватикані» як знак любові й солідарності між двома жіночими організаціями, що мають спільні християнські цінності.
Олінда та її помічниці трудяться для того, аби діти зростали здоровими й радісними, вільними та здатними протистояти духовному зубожінню, що часто є результатом матеріальної вбогості. Жінки намагаються це робити тими засобам, які мають, але приймають будь-яку допомогу. «Також молитва, – за їхніми словами, – це велика підтримка».
