Комісія єпископату США: Занадто багато нерівності у світі праці

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«Складне становище наших братів і сестер, які не зважаючи на те, що важко працюють, неспроможні наприкінці місяця звести кінці з кінцями, заохочує нас до особливої призадуми в цей день, присвячений праці», – такими словами розпочинається послання Комісії з питань справедливості та людського розвитку Конференції Католицьких Єпископів США, оприлюднене з нагоди Labor Day (Дня праці), що відзначатиметься в країні 3 вересня 2018 р., підписане її головою преосвященним Френком Джозефом Деваном.

Не всі мають змогу втішатися результатами поступу

За словами ієрарха, ще досі надто багато людей є жертвами виключення та маргіналізації, позбавленими прав як з політичної, так і з економічної точки зору. І це незважаючи на те, що «протягом останніх років відзначено вагомий поступ економіки» країни. Очевидним є те, що «не всі користають з цього прогресу», а тому слід і далі дбати про те, щоб «творити систему, яка сприятиме гідності всіх людей».

В посланні єпископської комісії зазначається, що новини та економічні дані свідчать про те, що бідність і надалі зменшується, безробіття сягнуло найнижчого рівня протягом останніх десятиріч, відзначено економічне зростання, прибутки та біржові індекси сягнули рекордних показників. «Але чи йдеться про повну картину? Чи ці показники розвитку точно відображають щодення життя та змагання робітників, тих, які ще досі залишаються безробітними чи частково зайнятими, живучи з незначних заробітків?» – запитує ієрарх.

Зростання: дійсне чи номінальне?

Висловивши задоволення з приводу того, що бідність в США зменшилася, єпископ Деван зауважує, що чимало сімей хоч і отримують прибутки, вищі від визначеної межі бідності, «зустрічаються зі значними труднощами в тому, щоб задовольнити базові потреби». Згідно з різними даними, зарплатня представників низькооплачуваних професій є недостатньою для утримання сім’ї та гарантування майбутнього. Одне з досліджень показує, що четверо з десяти дорослих не мають змоги понести надзвичайні витрати, що перевищували б 400 доларів, не вдаючись до позики чи не продаючи щось зі своєї власності.

Не зважаючи на те, що середня зарплата на національному рівні протягом останніх двох років зросла, «вона ще залишається відносно низькою». А беручи до уваги інфляцію та зростання вартості життя, можна ствердити, що для представників низькооплачуваних професій зарплата не зросла, але зменшилася. Зростання відзначено, натомість, у сфері викооплачуваних професій.

Тривожне явище дискримінації

У посланні звертається увагу також на ще одну тривожну тенденцію, якою є постійна нерівність у заробітках між представниками різних етнічних чи расових груп, або ж між чоловіками та жінками. «Очевидно, – читаємо в документі, – жоден аналіз нашої економіки в світлі справедливості не може не включати роздуми про те, яким чином дискримінація на основі раси чи статі впливає на справедливий розподіл зарплати».

Право на справедливу зарплату

Ієрарх також наголошує, що «кожен робітник має право на справедливий заробіток». «Традиційне навчання Церкви стверджує, що зарплата повинна шанувати гідність та вміння людської особи та повинна причинятися до добра суспільства та родинного добробуту. Економіка повинна служити людям, а не навпаки. Праця – це участь в Божому ділі творення. Якщо гідність праці має бути захищеною, це означає, що повинні шануватися фундаментальні права робітників, включаючи право на продуктивну працю та на справедливий і гідний заробіток».