Кардинал Паролін про найтривалішу Апостольську подорож Папи Франциска
Massimiliano Menichetti / Світлана Духович – Ватикан
В понеділок, 2 вересня 2024 р. розпочинається Апостольська подорож Папи Франциска до Азії та Океанії, яка триватиме до 13 вересня. В інтерв’ю для Ватиканських медіа, яке було записане 27 серпня, Державний Секретар Святого Престолу кардинал П'єтро Паролін розповів про основні аспекти візиту Святішого Отця до Індонезії, Папуа-Нової Гвінеї, Тимору-Лешті та Сінгапуру. Кардинал не полетить сьогодні папським літаком, оскільки у вівторок, 3 вересня, він служитиме похорон своєї матері Ади, яка померла 31 серпня у віці 96 років, в Ск'явоні, що в провінції Віченца на півночі Італії.
Бажання особистої зустрічі з місцевим населенням
В інтервʼю кардинал Паролін підкреслив, насамперед, що ключовим аспектом візиту до цих країн, є бажання Папи Франциска особисто зустрітися з їхніми мешканцями. Отже, йдеться про тему близькості, «яка притаманна стилю його понтифікату і актуальним вираженням якої є апостольські подорожі». Ця близькість, за словами кардинала, означає готовність слухати, розділяти труднощі, страждання та очікування людей, щоб нести всім радість, розраду та надію Євангелія.
В Індонезії Папа закликатиме не покидати шлях братерства
Стосовно Індонезії, що є найбільш населеною мусульманською країною світу, очільник ватиканської дипломатії зауважив, що завдяки філософській доктрині Панчасіла (Pancasila), що буквально перекладається як “п'ять принципів”, на яких ґрунтується індонезійська держава, відносини між різними групами характеризуються, в основному, взаємною пошаною та поміркованістю. В цьому контексті, як зазначив кардинал Паролін, промови Святішого Отця міститимуть заклики «не звертати з цього шляху». Папа заохочуватиме до братерства, яке він називає єдністю у відмінності.
Папуа-Нова Гвінея: спонукати до змін, щоб долати несправедливість
Говорячи про Папуа-Нову Гвінею, Державний Секретар Святого Престолу відмітив, що в цій країні попри надзвичайне багатство ресурсів існує велика бідність, спричинена несправедливістю, корупцією, політичною та економічною нерівністю. «Папа Франциск, – зауважив він, – має намір заохочувати всі можливі зусилля, – з боку політичних інституцій, релігій, але також апелюючи до відповідальності кожної людини, – щоб спонукати до поштовху в напрямку змін, тобто життєво важливих і постійних зусиль, спрямованих на досягнення справедливості, уваги до найбідніших і турботи про спільний дім».
Тимор-Лешті, де християнська віра відіграла важливу роль
Третя країна, яку відвідає Наступник святого Петра під час своєї 45-ї Апостольської подорожі, – це Тимор-Лешті, країна з найбільшим відсотком католиків серед інших країн Азії. Кардинал Пʼєтро Паролін поділився, що протягом років, коли він був чиновником Державного Секретаріату, він «був безпосереднім свідком страждань, якими позначена історія цієї країни». «Складалося враження, – сказав він, – що це була абсолютно закрита, заблокована ситуація. Тому я завжди вважав певною мірою “чудом” те, що сталося 25 років тому із здобуттям незалежності». Він додав, що християнська віра «відіграла вирішальну роль у супроводі зусиль, спрямованих на досягнення цієї мети». «Тепер я думаю, що ця ж віра, також через глибшу духовну формацію, повинна надихати тиморців у перетворенні суспільства, подоланні поділів, ефективній боротьбі з нерівністю та бідністю, протидії таким негативним явищам, як насильство серед молодіжних груп та зневага до гідності жінок. Присутність Святішого Отця, безумовно, надасть важливого імпульсу в цьому сенсі».
Сінгапур – мозаїка культур і традицій
Останнім етапом найтривалішої Апостольської подорожі Папи Франциска буде місто-держава Сінгапур – місце, де співіснують різні релігії. Кардинал Паролін зазначив, що тут Папа Франциск зустрінеться, зокрема, з молодими людьми, які беруть участь у міжрелігійному діалозі, і закликатиме їх «ставати протагоністами більш братерського та мирного світу».
Безпосередня зустріч допомагає будувати мир
Повертаючись до вищезгаданого поняття близькості, кардинал Пʼєтро Паролін зазначив, що кожна апостольська подорож є також прикладом того, як можна будувати мир: «зустрічатися одні з одними, дивитися один одному в очі і говорити щиро одні з одними». «Безпосередня зустріч, якщо вона натхненна пошуком спільного блага, а не особистими і, зрештою, егоїстичними інтересами, може пробити шлях навіть у найбільш нечутливих і зачерствілих серцях і уможливити шанобливий і конструктивний діалог», – сказав він на завершення.
