Святий Престол: здоров’я – загальне право, доступ до медицини – не привілей
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
«Всі задля здоров'я і здоров'я для всіх». Тема 77-ї Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я ООН, що проходить від 27 травня до 1 червня, є також метою, яку Католицька Церква прагне реалізувати в кожному куточку світу: «Забезпечуючи майже 25% медичної допомоги у світі, а в деяких найбідніших частинах світу – до 40-70%, Католицька Церква залишається прихильником того, щоб “здоров'я для всіх” стало реальністю». Про це заявив архиєпископ Етторе Балестреро, Постійний Представник Святого Престолу при структурах ООН та інших міжнародних організаціях в Женеві, виступаючи на засіданні 29 травня.
Культура піклування
Ватиканський дипломат розпочав свою промову зі згадки про важкий період пандемії Covid-19, який, за його словами, цитуючи часто повторювані слова Папи, «дечому нас навчив», а саме, «що ми не можемо жити один без одного, або, що ще гірше, один проти одного». Тому тема зустрічі, «зосереджена на колективній солідарності в контексті здоров'я», є «необхідною і своєчасною». Це не просто питання допомоги іншим, а «питання справедливості». У випадку охорони здоров'я це означає досягнення «культури піклування, заснованої на визнанні сакральності життя і невід'ємної гідності кожної людської особи, і в якій пріоритетом завжди є порятунок життя». Від імені Святого Престолу нунцій високо оцінив зусилля держав за підтримки Секретаріату ВООЗ, спрямовані на здійснення двох історичних процесів, покликаних «зміцнити співпрацю і зробити реальністю справедливість і солідарність»: це «оновлення Міжнародних медико-санітарних правил» та «розробка нової “угоди щодо пандемій”».
Право, а не привілей
«Не слід шкодувати зусиль для подальшої розбудови угоди, щоб відповісти на виклики, які стоять перед нами. Однак важливо підтримувати зусилля, докладені до цього часу, усвідомлюючи, що невдача в цих починаннях в першу чергу торкнеться бідних і вразливих верств населення», – підкреслив архиєпископ Балестреро. На завершення він підкреслив, що «здоров'я не є споживчим благом, а радше універсальним правом, і тому доступ до медичних послуг не може бути привілеєм». Тому від Святого Престолу пролунало заохочення до держав «працювати разом, щоб це прагнення стало конкретною реальністю для всіх».
