Префект Дикастерії віровчення: богослов’я у діалозі з Божим людом
о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан
У четвер, 14 вересня 2023 р. у католицькому часописі «La Civilta Cattolica» опубліковано інтерв’ю з архиєпископом Віктором Мануелем Фернандесом, новим префектом Дикастерії доктрини віри, в якому він розповідає про внесок відомих богословів та філософів у життя Церкви, а також про ефективну комунікацію задля звіщення Об’явлення.
Об’явлення, яке затьмарює набір принципів
«Церква відкидає фідеїзм, відстоює цінність розуму і необхідність діалогу між вірою і розумом, які не є суперечать один одному», – сказав архиєпископ Фернандес, відповідаючи на запитання про взаємозв’язок між вірою та розумом. При цьому він закликав бути обережним, оскільки іноді в центрі Церкви ставиться певний набір принципів, які керують усім та, зрештою, стають певним налаштуванням розуму (forma mentis) філософського характеру. «І тоді тими, хто визначає правильну інтерпретацію Об'явлення та істини, вважаються ті, хто має саме цю forma mentis, цей спосіб міркування, цю єдино можливу структуру раціональних принципів», – зауважив префект Дикастерії у справах віровчення.
За його словами, цей феномен пояснює владу, яку привласнюють собі деякі церковні діячі, доходячи навіть до того, що визначають, що саме Папа може говорити, а що не може, вважаючи себе гарантами легітимності та єдності віри. Зрештою, forma mentis, абсолютними охоронцями якої вони себе вважають, є «джерелом влади, яку вони хочуть захистити всупереч усьому» і яка «в кінцевому підсумку підміняє Об'явлення».
Вчителі богослов’я та мудрості
Значна частина інтерв’ю дотеперішнього Архиєпископа Ла-Плати була присвячена його богословським та філософським поглядам. Йшлося найперше про його студії біблійного богослов’я в Григоріанському університеті в Римі та Католицькому університеті Буенос-Айреса. Хоч він відзначив, що отримав суто томістичний вишкіл, своїм великим наставником вважає святого Бонавентуру, який відзначається богослов’ям, що «живить духовне життя і впливає на конкретне існування людей». Архиєпископ Фернандес розповів, що залишивши глибокий слід з семінарійних років, богослов’я Бонавентури стало об’єктом його наукової дисертації для здобуття титулу доктора богослов’я.
У розмові майбутній кардинал часто вдавався до представлення думки відомих неотомістів та інших видатних богословів, таких як Карл Ранер, Ганс Урс фон Бальтазар, Ів Конгар та Йозеф Ратцінгер-Бенедикт XVI. Крім того, він відзначив внесок кількох філософів: Моріса Блонделя з його турботою про співвідношення філософії з потребами повсякденного існування, а також Ганса-Георга Ґадамера за оцінювання життєвого досвіду «як можливості доступу до певних аспектів істини», що дає погляд на істину з різної перспективи. З цієї точки зору євангельське послання, яке пропонує Церква, уможливлює добрий ґрунт для її дебатів в діалозі з агностичними секторами суспільства. Префект Дикастерії доктрини віри не оминув увагою і внесок таких богословів як Ґуставо Ґутьєррес Моріно та Лусіо Ґера, які віддзеркалюють особливості та проблеми його рідного латиноамериканського континенту.
Богослов’я у комунікації з Божим людом
Одне із запитань архиєпископу Фернандесу стосувалось взаємозв’язку між богослов’ям та життям Божого люду. Відповідаючи, він вказав на вислів святого Томи Аквінського – «Передавати те, що споглядається», оскільки дане завдання поєднує в собі «досконалість споглядання з досконалістю самовіддачі в дії». Схожу думку висловлював і святий Бонавентура, наголошуючи на кореляції між внутрішнім життям і комунікацією із зовнішнім світом. «Саме тому він стверджує, що досконалість споглядання досягається лише тоді, коли, окрім споглядання Бога в інтимній близькості, людина може відкривати Його в інших», – зазначив префект Дикастерії віровчення.
У цьому контексті він наголосив, що богослов’я, щоб приносити плоди, повинно завершуватись комунікацією, що дозволяє артикулювати богословську рефлексію та приносити плоди у звіщенні істини. У свою чергу, для ефективності комунікації богослови часто використовують метафори. «Не обов'язково використовувати складні слова і звивисті вирази, щоб продемонструвати богословський рівень роздумів. Богослов, який дійсно звертає увагу на актуальну культуру, повинен служити сьогочасному бенкету Євангелія через красу і привабливість образів, постатей, прикладів і відчуттів, які роблять його доступним для людей XXI століття», – поділився майбутній кардинал. Він зауважив, що не йдеться лише про варіант практичного богослов’я, адже за словами Папи Франциска, Церква «підтримує харизму богословів та їхні зусилля в богословських дослідженнях», а документи Святого Престолу мають мати «адекватне богословське підґрунтя».
Ключові завдання Дикастерії віровчення
В останній частині інтерв’ю, зосередженій на служінню в Дикастерії віровчення, архиєпископ Фернандес описав бачення свого нового уряду, посилаючись на лист Папи Франциска, який супроводжував його призначення. Йдеться про те, щоб ввести богословські знання в діалог із життям святого Божого люду, а також берегти вчення, яке походить від віри. «Це передбачає, перш за все, глибоке розуміння того, про що треба піклуватися, це передбачає любов до цього вчення як до дорогоцінного скарбу, здорову гордість за цей божественний дар. Тут немає місця комплексам меншовартості перед світом, а є лише найзаконніше захоплення і вдячність за те, що ми відчуваємо себе благословенними, привілейованими цим даром Бога Своїй Церкві», – зауважив очільник Дикастерії.
Іншим завданням, згідно побажань Святішого Отця, є зростання в тлумаченні об’явленого Слова, тобто Його розуміння та ефективної передачі в сенсі комунікації. Архиєпископ Фернандес зазначив, що, на жаль, минулі десятиліття не показали втішного результату в цьому завданні, і не з’явилося богословів рівня вищезгаданих Ранера, Рацінгера, Конгара чи фон Бальтазара – видатних богословів, «які мислили в діалозі з дійсністю» і мали великий вплив навіть на душпастирство найменших і найубогіших парафій. «Був контроль, але не так багато розвитку», – пояснив він.
У окреслених завданнях Дикастерії віровчення новий її очільник вказав на важливість Міжнародної богословської комісії, а також Папських біблійної комісії та академії богослов’я, враховуючи також необхідність плідного діалогу з іншими Папськими академіями. Говорячи про заклик Папи Франциска щодо «інкультурації Євангелія», архиєпископ Фернандес планує також зустрічатися з богословами та відвідувати єпископські доктринальні комісії у різних регіонах світу. «Я розумію, що Папа Франциск зацікавлений у тому, щоб розпочати етап, на якому буде більше стимулів для зростання християнської думки, знаючи, що це має безпосередній вплив на служіння євангелізації», – зазначив майбутній кардинал.
