Кардинал Черні в Лісабоні: нагальні дії для збереження нашого спільного дому

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Напередодні відкриття 37-го Світового Дня Молоді, який цього року відбуватиметься від 1 до 6 серпня в Лісабоні, в Портальному Католицькому Університеті 31 липня відбувається IV Міжнародна Конференція на тему піклування про створіння. Беручи до уваги контекст проведення, її тема звучить: «Залучення молоді в цілісну екологію. Стилі життя для нового людства».

В організації цього заходу беруть участь Фундація святого Івана Павла ІІ для молоді, Дикастерія у справах мирян, сім'ї та життя, Фундація СДМ Лісабон 2023, Католицький Університет Португалії, Італійський Католицький Університет Пресвятого Серця та його Вища школа довкілля, Рух «Laudato si’», Фундація «Економіка Франциска» та Фундація «Magis» під патронатом Генерального Секретаріату Синоду. Дикастерію служіння цілісному людському розвиткові, співорганізатора конференції, представляв її префект кардинал Майкл Черні, який виголосив головну доповідь, зосередившись на темі богословського значення цілісної екології в служінні людині, особливо найбільш уразливій.

Прямуючи до цілісної екології

Кардинал Черні зупинився на геологічній ері, яку називають «антропоценом» і яка спричинила «вражаючий перелом в історії нашої планети». Він зауважив, що людина суттєво змінила всі системи Землі: атмосферу, океани, континенти та екосистеми. Безпрецедентним у наш час є поєднання різних криз, включаючи екологічну. Префект Дикастерії служіння цілісному людському розвиткові підкреслив, що в енцикліці Laudato si' Папа Франциск закликає нас розглянути всі аспекти глобальної кризи, пов'язаної зі зміною клімату, і замислитися, зокрема, над наріжними каменями «цілісної екології задля повноцінного розвитку людського роду».

Кардинал Черні звернув увагу на центральний пункт енцикліки на тему піклування про спільний дім: «Папа Франциск говорить нам, просто і виразно, що людство повинно змінитися і, перш за все, навернутися». У документі, як зауважив він, Папа також аналізує роль нових поколінь: «Молодь вимагає, щоб ми змінилися. Вони дивуються, як це можливо, що ми можемо вдавати, ніби будуємо краще майбутнє, не думаючи про екологічну кризу та страждання відкинутих». Необхідно також приділяти дедалі більше уваги взаємозв'язкові між різними елементами, з яких складається світ, бо від цього, за словами кардинала Черні, залежить «делікатна рівновага, яка дає змогу вижити нам і всім живим істотам». Ця модель, здатна збалансувати ці взаємозв'язки, черпає натхнення з Laudato si', що «підтверджує незамінну роль людини в піклуванні про спільний дім».

Деякі нагальні завдання

Кардинал Черні також вказав на конкретні дії, спрямовані на справжнє утвердження цілісної екології. Головною метою є шляхом сталого перетворення досягти до середини цього століття мети «нульових» викидів. Має відбутися швидкий перехід від «економічної моделі, заснованої на викопному паливі, до економіки, заснованої на чистій енергії». Для досягнення цієї мети, за словами префекта, необхідно «зупинити вирубку лісів, особливо в гідрографічних басейнах світового значення, таких як Амазонка», «захистити узбережжя океанів від ерозії», а також «захищати біорізноманіття», «зупинити деградацію екосистем». Водночас, економіка і фінанси не повинні керуватися «несамовитою гонитвою за прибутком». А насамперед  необхідно пропагувати «новий спосіб мислення про природу і суспільство». «Цілісна екологія, як стверджує енцикліка Laudato si', вимагає часу, щоб відновити спокійну гармонію зі створінням, замислитися над нашим способом життя та ідеалами, споглядати Творця, Який живе серед нас і в тому, що нас оточує, і присутність Якого потрібно не конструювати, а відкривати і виявляти», – зазначив він.

За прикладом святого Франциска

Кардинал Черні також поділився думками про те, хто може стати нашим провідником на дорозі пропагування цілісної екології. «Святий Франциск є неперевершеним прикладом турботи про найслабших та цілісної екології, прожитої з радістю та автентично», – сказав він, додаючи, що цей святий показує нам «нерозривний зв’язок між піклуванням про природу, справедливістю щодо вбогих, залученням у дбання про суспільство та внутрішнім миром».