Шукати

архиєпископ Ґабріелле Каччя архиєпископ Ґабріелле Каччя 

Представник Святого Престолу при ООН про «Pacem in terris»

В інтерв’ю для ватиканських медіа постійний спостерігач Святого Престолу при ООН поділився думками про значення енцикліки святого Івана ХХІІІ в розвитку ватиканської дипломатії та в сучасній суспільно-політичній ситуації в світі.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

І через 60 років після публікації, енцикліка Pacem in terris, проголошена 11 квітня 1963 р., залишається провідною зорею, яка показує дорогу тим, хто докладає зусилля, зокрема, в дипломатичній сфері, у підтримку діалогу між народами та будування миру. В цьому переконаний Постійний Спостерігач Святого Престолу при структурах ООН в Нью-Йорку архиєпископ Ґабріелле Каччя, який в інтерв’ю для «L’Osservatore Romano» розповів про ватиканські зусилля на підтримку багатосторонньої дипломатії, яка сьогодні переживає серйозну кризу.

Широке бачення миру

Ділячись думками про те, як енцикліка протягом останніх шести десятків років вплинула на зусилля ватиканської дипломатії на користь миру, архиєпископ Каччя нагадав, що цей документ був написаний після великої міжнародної кризи, яку історія запам’ятала як «Кубинську ракетну кризу», що поставила світ на краю прірви ядерного конфлікту. Її текст розглядає тему миру в широкому сенсі, починаючи від міжособистісних стосунків у контексті прав і обов’язків, і до стосунків між особою та владою та між державами. Одним із ключових моментів ватиканський дипломат називає тему роззброєння. «У ній знаходимо виразний заклик здолати логіку будування стосунків, які ґрунтуються на страхові перед іншим, на рівновазі страху, пропонуючи взаємну довіру разом з необхідними інструментами перевірки, що гарантуватимуть щирість», – підкреслив представник Святого Престолу при ООН.

Pacem in Terris і криза багатосторонності

Під час інтерв’ю ватиканський дипломат згадав про те, що ця енцикліка є першою, в якій згадується ООН, і в її штаб-квартирі після публікації відбулися різні заходи на найвищому рівні, аналізуючи послання цього папського документа. А вже наступного року, 1964-го, Святий Престол став Постійним Спостерігачем при ООН, офіс якого до сьогодні черпає натхнення для своєї діяльності в Pacem in terris.

У контексті того, що святий Іван ХХІІІ у цій енцикліці висловлював побажання, щоби ООН «якомога краще пристосовувалася в своїх структурах і засобах до розлогості та благородності своїх завдань», розмова торкнулася й кризи багатосторонньої дипломатії, свідками якої ми є сьогодні. Покликаючись на братерство, якому Папа Франциск присвятив свою останню енцикліку, архиєпископ Каччя вказав на нього, як необхідний засіб для поглиблення співпраці між людьми і між народами. «На цій основі можна шукати та знаходити ефективні шляхи для реформи, над якою частково вже працюють члени ООН, як от переосмислення та розширення Ради Безпеки, питання вето, більша роль Генеральної Асамблеї, відповідніша участь громадянського суспільства, світу культури й приватного сектору», – зазначив ватиканський дипломат, наголошуючи на завданнях, які вказані в преамбулі Хартії об’єднаних націй, якими є «вберегти майбутні покоління від бича війни; утвердити віру в фундаментальні права людини, гідність і цінність людської особи».

Підвалини миру

Відповідаючи на запитання про те, як спадщина енцикліки Pacem in terris може допомогти лідерам нашого часу шукати мир, зокрема, й у контексті війни в Україні, Постійний Спостерігач Святого Престолу при ООН нагадав про те, як Папа Франциск покликався на цю енцикліку під час зустрічі з дипломатичним корпусом на початку цього року. Коментуючи у світлі сьогоднішньої ситуації деякі аспекти енцикліки, Святіший Отець стверджував, що мир можливий «у світлі чотирьох фундаментальних благ», якими є «істина, справедливість, солідарність і свобода».

11 квітня 2023, 15:35