Паролін: передумовою переговорів є добра воля кожної сторони
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Gabriella Ceraso - Ватикан
Війна в Україні та її міжнародні наслідки були серед тем, які обговорювалися в інтерв’ю Державного Секретаря Святого Престолу кардинала П’єтро Пароліна для вечірнього випуску новин Tg2 на італійському каналі телебачення RAI2.
«Коли з кимось ведуться переговори, відправною точною завжди повинно бути визнання його доброї волі, в іншому випадку переговори не мають сенсу», – сказав кардинал Паролін, висловивши своє переконання в тому, що Тимчасова Угода, підписана Святим Престолом у 2018 році з Китаєм, аби добитися того, щоб усі єпископи були в сопричасті з Папою, буде поновлена. З Китаю щойно повернулася делегація Святого Престолу. За словами Державного Секретаря, цей шлях здолав чимало перешкод, як також ще довга дорога попереду, яку потрібно терпеливо, крок за кроком здолати, щоби побачити «проростання зерен», посіяних тоді, коли час є супротивним.
За словами очільника ватиканської дипломатії, жодних змін не відбулося в дипломатичних стосунках з Києвом. Папа рішуче налаштований відвідати Україну, як він сам казав, коли для цього будуть умови, коли візит буде корисним для справи миру, а не лише нагодою для фотографування. З дипломатичної точки зору, як підкреслив Державний Секретар, Святий Престол відкритий на всіх, на агресорів і на тих, хто зазнав нападу, з прагненням посприяти досягненню перемир’я та тривалого миру. В цьому контексті кардинал Паролін знову згадав про модель Папи Івана Павла І, який говорив про «справедливий» і «повний» мир, який задовольнить усіх і враховуватиме кожен аспект, щоби запобігти протиріччям у майбутньому.
За словами одного з найближчих співробітників Папи, засудження гонки озброєнь і право народів захищатися, коли вони зазнають агресії, не протирічать одне одному. Кардинал Паролін нагадав, що в Катехизмі Католицької Церкви збройний захист названий правом, існує обов’язок зупинити агресора. Але це повинно відповідати дуже чітким критеріям і враховувати потенціал сучасних засобів знищення. Саме це є причиною стурбованості Папи гонкою переозброєння: лише протягом 2021 року сума витрачених коштів складає дві тисячі мільярдів доларів, і це є «божевіллям», яке загрожує довести до ескалації всіх проти всіх, а також через те, що відбирає ресурси, потрібні для інших потреб світу.
Під час розмови торкнулися також питання стосунків з Москвою та РПЦ. Кардинал Паролін зазначив, що ватиканська сторона не отримувала пояснень щодо відсутності патріарха в Казахстані, де могла би відбутися зустріч з Папою. За його словами, така зустріч повинна бути «добре приготованою», щоб бути ефективною. Діалог просувається вперед також і перед обличчям традиції, притаманної православній Церкві мати більше ототожнення з владою країни, в якій вона діє. Католицька сторона з респектом ставиться до цієї дійсності, якщо вона є поміркованою.
Скеровуючи погляд на політичну кризу в Італії і на роль Церкви перед обличчям відставання католиків у різних секторах, Державний Секретар Святого Престолу зауважив, що суспільство схильне зводити релігію до приватного, й іноді католики самоусуваються. Але з цим не можна погоджуватися: присутність католиків у політиці є важливою, як важливим є внесок, який вони можуть зробити.
Напередодні беатифікації Івана Павла І неможливо було не згадати про цю постать пастиря, близького з убогими, зосередженого на суттєвих аспектах віри та Євангелія. За словами кардинала Пароліна, він був справжнім промоутером реформ, започаткованих Другим Ватиканським Собором. Він також вкотре підкреслив, що зовсім не відповідають дійсності інсинуації про отруєння. Це була природна смерть, про що говорять також «неспростовні свідчення».
