Шукати

2020.03.27 Молитва на площі Святого Петра 2020.03.27 Молитва на площі Святого Петра 

Два роки тому, серед бурі пандемії, Папа підніс пророчий голос проти війн та егоїзму

Спогадуємо річницю надзвичайного молитовного акту, який Папа Франциск здійснив два роки тому, через кілька тижнів після того, як було офіційно оголошено про початок пандемії коронавірусу.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Вечір 27 березня 2020 року закарбувався у пам’яті віруючого Божого люду. Вже кілька тижнів вирувала пандемія незнаного досі вірусу, що сіяв смерть, і про який ще було замало інформації, щоби знати, як від нього захиститися. Припинилася звична людська діяльність, зупинилися фабрики, зачинилися школи та храми. В цьому контексті Папа Франциск провів особливий молитовний захід, що завершився позачерговим благословенням «Urbi et Orbi».

Увесь світ тоді єднався за допомогою засобів суспільної комунікації з порожньою, вмитою дощем, немов сльозами, площею Святого Петра, на яку щойно спустилися сутінки. Самотній Папа виголошував проповідь, у якій порівняв тодішній стан людства із тими зневіреними учнями, які взивають до Ісуса: «Рятуй нас. Гинемо».

«Господи, Твоє слово цього вечора вражає нас і стосується нас усіх, – мовив він. – У цьому нашому світі, який Ти любиш більше від нас, ми на повній швидкості мчалися вперед, почуваючись сильними й здатними на все. Жадібні заробітків, ми дозволили речам поглинути нас, а поспіхові – відволікати. Ми не зупинилися на Твої заклики, не пробудилися перед обличчям війн і несправедливості планетарного масштабу, ми не почули волання бідних, нашої важкохворої планети. Ми, незворушні, прямували вперед, вважаючи, що будемо завжди здоровими в хворому світі. Тепер, коли перебуваємо серед розбурханого моря, благаємо Тебе: Прокинься, Господи!» – сказав Папа, зазначаючи, що початком віри є «пізнати, що потребуємо спасіння».

Святіший Отець нагадував, що «Господь ставить перед нами виклик і серед нашої бурі запрошує нас розбудити й оживити солідарність і надію, здатні додати стійкості, підтримки й значення тій порі, коли здається, що все зазнає корабельної аварії». І під час ізоляції, «в якій страждаємо від нестачі почуттів і зустрічей, досвідчуємо нестачу багатьох речей», ми заохочені почути звіщення, яке нас спасає: «Він воскрес і живе поруч з нами».

Ці слова знову по-особливому звучать. Війна у серці Європи є болючим підтвердженням того, що людство не захотіло засвоїти урок пандемії, яка нагадувала нам про те, що всі ми перебуваємо в одному човні та що всі разом потребуємо спасіння, що ніхто не рятується наодинці. Але як два роки тому ми разом з Наступником святого Петра все віддавали в Божі руки, так і теперішню ситуацію ми кілька днів тому в особливий спосіб віддали в Його руки через Непорочне Серце Марії.

«Чого ви такі боязкі? Ще досі не маєте віри?» – ці слова, якими Христос звернувся до учнів у човні, наляканих бурею, були основою проповіді, сказаної Папою Франциском два роки тому. Вони також стали заголовком спеціального фотоальбому, випущеного Ватиканським книжковим видавництвом, на згадку про цю надзвичайну молитовну подію. Цим словам присвячений і спеціальний відеоролик різними мовами, також і українською, випущений Дикастерією цілісного людського розвитку, який в неділю, 27 березня 2022 р., транслюється на площі Святого Петра у Ватикані перед проказуванням молитви «Ангел Господній». А по завершенні молитви до Богородиці серед її учасників буде безкоштовно розповсюджуватися згаданий фотоальбом.

27 березня 2022, 11:30