У Ватикані приготували інструкцію про дистанційне навчання
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
Конгрегація католицької освіти приготувала Інструкцію щодо застосування дистанційного навчання у церковних університетах/факультетах. Підписана очільниками дикастерії префектом кардиналом Джузеппе Версальді та секретарем архиєпископом Вінченцо Дзані 13 травня 2021 р., в урочистість Вознесіння, вона набирає чинності в перший день навчального року 2021-2022, чи навчального року 2022, відповідно до календаря різних частин світу. Документ складається із преамбули, вступних зауваг і приписів, а також переліку документів, необхідних для затвердження програм дистанційного навчання.
Нові можливості цифрових технологій
У першій частині розглядається те, як «вплив цифрової комунікації на світ формування та освіти» унаочнив, вже з перших років ХХІ століття, нові перспективи. Йдеться не лише про технологічні інновації, але й про фактор, здатен «глибоко перетворити академічну культуру та переписати логіку процесів освіти та здобуття знань, а також цілей формування».
Беручи це до уваги, Конгрегація ще перед реформою Папи Франциска, окресленою Апостольським листом «Veritatis gaudium», вже надавала деяким Вищим Інститутам Релігійних Наук можливість викладати окремі дисципліни в дистанційний спосіб, але за дотримання певних вимог, оскільки «ніколи не йдеться про простий процес передачі знань і компетенцій», але про внесок «у цілісне формування особистості в її різних вимірах (інтелектуальному, культурному та духовному), включаючи стосунки» всередині академічної спільноти. Після згаданого Апостольського листа церковні університети та факультети отримали можливість, після затвердження від конгрегації, опрацьовувати програми навчань, у якій частина курсів може викладатися дистанційно. Запропонувати напрямні та необхідні приписи для цього і є завданням цієї інструкції.
Бути готовими до нових викликів
У другій частині документа висвітлюються дотичні теми з «Veritatis gaudium». Насамперед, нагадується про те, що для здобуття академічних ступенів чи титулів студент повинен виконати умови, передбачені статутом, що включають необхідність бути зарахованим на навчання, виконати передбачену програму та здати відповідні іспити.
Кожен факультет зобов’язаний укладати програми відповідно до напрямних, вміщених у Апостольському листі, пам’ятаючи про те, що навчання та наукова праця студента на церковному факультеті «не зводиться лише до простого виконання програми навчання», але повинна «розширювати горизонти формування» через лекції та семінари, участь у вправах, приватне навчання, активну участь, дослідження та душпастирську діяльність. З цього випливає заохочення також належним чином оснащуватися «новітніми технологіями, розвиваючи також форми співпраці, спільних досліджень та дбаючи про педагогічно-технологічну якість». Слід також дбати про приготування викладачів для «правильного використання нових педагогічних методик і дидактичних засобів».
Дбати про стосунки
Документ нагадує про те, що «формаційна пропозиція» навчального закладу здійснюється за посередництвом трьох факторів, якими є навчання, супровід та оцінювання, що можуть відбуватися як у безпосередній спосіб, у присутності, що передбачає «пряму взаємодію між викладачем і студентом чи між студентом і студентом», «опосередковано», коли ці три елементи здійснюються за допомогою телематичної платформи, або в змішаний спосіб. Коли ж ідеться про дистанційне навчання, то інструкція підкреслює необхідність забезпечення стосунків як через лекції в аудиторії в присутності студентів, так і через онлайн-лекції, що відбуваються наживо, що передбачає можливість взаємодії, через надзвичайні сесії, скликані в конкретному місці, та через особисті зустрічі чи зустрічі з малими групами.
Дистанційне навчання повинно передбачити «академічні стосунки» студента з різними представниками спільноти, як от з викладачами, опікунами, іншими студентами та академічною владою. Зазначається, що дистанційне навчання створює можливості для того, щоби формаційна пропозиція могла охопити ширше коло осіб, як от тих, які задіяні в душпастирство, членів затворницьких спільнот, а також представників «екзистенційних периферій», тобто, бідних, хворих, мігрантів і біженців, в’язнів і людей, які працюють у морі, тощо. Друга частина інструкції завершується вимогою гарантувати доступ до бібліотеки та баз даних для студентів, які навчаються дистанційно. Йдеться також про окреслення критеріїв оцінювання, як поточного, так і фінального, що підтверджуватимуть набуття знань і компетенцій, пов’язаних із результатами засвоєння, визначених для кожної дисципліни.
Третя частина інструкції містить приписи нормативного характеру, що стосуються вищенаведених критеріїв.
