Кардинал Паролін: мета реформи Курії в тому, щоб вона була засобом служіння

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Salvatore Cernuzio - Ватикан

Франція та laicité, роль католиків у суспільстві та політиці, також і в світлі нещодавно прийнятого законодавства про біоетику, можлива подорож Папи до Франції, лихо педофілії, реформа Римської Курії та судовий процес у Ватикані в справі фінансових махінацій. Ці та інші теми були в центрі уваги інтерв’ю французького часопису «La Croix» з кардиналом П’єтро Пароліном, Державним Секретарем Святого Престолу, що побачило світ через кілька днів після його повернення зі Страсбурга, де він у якості Папського Легата очолив святкування з нагоди 1300-річчя народження для вічності святої Одилії, Небесної покровительки Ельзасу.

Судовий процес щодо махінацій: щоб вийшла на яв правда

Як відомо, 27 липня у Ватиканському Трибуналі розпочинаються слухання справи, що стосується інвестицій Державного Секретаріату в Лондоні, внаслідок яких було завдано значних збитків. Відповідаючи на дотичне запитання, кардинал Паролін висловив сподівання, що «під час цього процесу дійсно зможе вийти на яв правда, для добра всіх», уточнюючи, що має на увазі «судову правду», оскільки «справжню істину знає лише Господь», а правда, підтверджена в трибуналі, це «людська правда».

Болюча правда

Про правду Державний Секретар Святого Престолу говорив також і в контексті очікуваного оприлюднення висновків незалежної комісії в справі сексуальних зловживань у Франції з боку духовенства. «Правдоподібно, це буде хвилина великого страждання, але не потрібно боятися правди», – сказав він, додаючи, що «ми сумуємо, і знаю, що багато католиків дуже засмутяться та будуть шоковані тим, що прочитають. Але ми повинні пройти через цю хресну дорогу. З цього може зродитися нове усвідомлення, аби боротися з цим явищем і запобігати повторенню таких вчинків».

Мета реформи

Частина розмови була присвячена Апостольській конституцій про Римську Курію, над якою працює Рада Кардиналів, до складу якої входить також і кардинал Паролін. Він зазначив, що цей документ, який повинен замінити Апостольську конституцію «Pastor Bonus» Івана Павла ІІ, на даному етапі перебуває в руках знавців канонічного права, «щоби пристосувати термінологію до юридичного характеру документа». Щодо часу його оприлюднення, то це «залежить від Папи». Один з найближчих співробітників Святішого Отця додав, що «в такій складній і багатовіковій організації, як Римська Курія, зміни можуть викликати деякі труднощі. Але існує реальне бажання перетворити її в засіб служіння Святішого Отця для добра Церкви. Відтепер і надалі ми повинні уникнути того всього, що могло притемнювати картину її служіння в минулому».

Позитивні стосунки

Щодо візиту Папи до Франції, то Державний Секретар зазначив, що на даний час така подорож не запланована, однак, «існує відповідний проект». «Папа вже висловив своє зацікавлення Еммануелеві Макрону. Але я не здатен назвати якусь дату. Сподіваюся, що це вдасться здійснити якнайшвидше, бо Франція заслуговує відвідин Святішого Отця», – сказав він, згадуючи в цьому контексті про сторіччя дипломатичних стосунків між Францією та Святим Престолом, які назвав «позитивними», адже, за його словами, «поділяємо спільні тривоги, як от екологія, що стала центральною темою міжнародної діяльності Святого Престолу, та вирішення проблем, пов’язаних з пандемією». Однак, існують і деякі відмінності, «як от питання роззброєння та ядерних технологій».

Світськість і роль Церкви в суспільстві

На тлі парламентських дебатів над дискусійним законопроектом про «релігійний сепаратизм», який передбачає більший контроль з боку держави над релігійними організаціями та місцями культу, кардинал Паролін зауважив, що йдеться про «дуже чутливий у Франції аргумент». «Французький лаїцизм має риси, яких не знайдете деінде, пов’язані з вашою історією, зокрема, з Французькою революцією, але також з різними історичними етапами, що привели до відокремлення між Церквою та державою, а, іноді, й до рішучого відкинення релігії. Всі ці моменти залишили свій слід і причинилися до маргіналізації релігійного виміру в суспільному житті. Але це не є добре. Ідеалом є завжди мати як автономність між політичною спільнотою і Церквою, так і здорову співпрацю між ними. Церква та держава мають спільну мету робити внесок у загальне добро», – сказав він, зауваживши, що напруження, які випереджують кожну виборчу кампанію, не повинні лякати, бо вони бувають «необхідними для того, щоби прямувати вперед», важливо, однак, аби вони «не виливалися у насильницькі конфлікти та в особисті нападки, що можуть причинитися до деструктивної атмосфери».

Закон про біоетику та голос католиків

Під час розмови не забракло згадки і про нещодавно прийнятий закон про біоетику, рішуче розкритикований католиками. «Важливо, аби католики мали можливість донести свій голос, разом з аргументами, що ґрунтуються на їхній вірі, також і в настільки делікатних дискусіях», – зауважив Державний Секретар Святого Престолу, додаючи, що це стосується також і тих випадків, коли закон уже прийнято, оскільки йдеться «про захист гідності та цінності кожного людського життя». Однак, слід бути обережними, щоби «залишатися в рамках раціональних дебатів і не сповзти в ідеологію».