«Pascite Gregem Dei». Реформа канонічного права в матерії покарань
о. Тимотейт Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
«Пасіте довірене вам Боже стадо, доглядаючи за ним не примусово, а добровільно, по-божому» (1 Пт 5, 2). Цими словами святого апостола Петра, взятими з його першого послання, починається Апостольська Конституція «Pascite Gregem Dei», якою Папа Франциск зреформував VI Книгу Кодексу Канонічного Права, що стосується карних санкцій у Церкві. Представлення документа, датованого 23 травня 2021 р., відбулося у Ватиканському прес-центрі у вівторок 1 червня. Нові норми набирають чинності від 8 грудня цього року.
Необхідність пристосування до нових вимог
«Щоб належним чином відповісти на потреби Церкви в усьому світі, – пояснює Папа Франциск, – здавалася очевидною необхідність переглянути також карну дисципліну, проголошену святим Іваном Павлом ІІ 25 січня 1983 року в Кодексі Канонічного Права, яку необхідно було змінити в такий спосіб, аби дати пастирям можливість застосовувати її як більш гнучкий інструмент спасіння та виправлення, який слід застосовувати без зволікання та з пастирською любов’ю, аби запобігти ще більшому злу та гоїти рани, завдані людською слабкістю».
Святіший Отець нагадує, що його попередник Венедикт XVI розпочав цей процес 2007 року, залучаючи експертів канонічного права з усього світу, єпископські конференції та вищих настоятелів, дикастерії Римської Курії. Плоди цієї праці були передані Папі Францискові в лютому 2020 року.
Для блага всієї церковної спільноти
В Апостольській Конституції зазначається, що недостатнє розуміння існуючого в Церкві внутрішнього зв’язку між здійсненням любові та необхідністю вдаватися до дисциплінарних санкцій там, де цього вимагають обставини та справедливість, «спричинило чималу шкоду». Тож в існуюче законодавство внесено «зміни різного характеру».
Текст, за словами Папи, покращений також «з технічної точки зору», зокрема, коли йдеться про «фундаментальні аспекти карного права, як от, наприклад, право на захист, давність карного вчинку, точніше визначення покарань». Запропоновано «об’єктивні критерії для визначення найпридатнішої санкції, яку слід застосувати в конкретному випадку», зменшуючи можливість влади діяти на власний розсуд, сприяючи більшій церковній єдності також і в застосуванні покарань, особливо, коли йдеться про злочини, що завдають шкоду спільноті та викликають скандали. Зауваживши, що єпископи є відповідальними за дотримання цих норм, законодавець підкреслює, що «любов і милосердя вимагають, аби батько старався також направити те, що, іноді, йде помилковим шляхом» для добра того, хто помиляється, для блага постраждалих і всієї церковної спільноти.
Загальний огляд змін
В інтерв’ю для Vatican News архиєпископ Філіппо Яноне, Голова Папської Ради Законодавчих Текстів, розповів, що в оновленому законодавстві передбачені нові покарання, такі як штрафи, відшкодування завданої шкоди, повне чи часткове позбавлення церковної винагороди, відповідно до правил, визначених єпископськими конференціями.
В тому, що стосується злочинів зловживань супроти неповнолітніх, то нове законодавство не лише особливо наголошує на важкості цих злочинів, але також звертає увагу на постраждалих. Із розділу «Злочини проти особливих обов’язків духовенства» їх перенесено до розділу «Злочини проти життя, гідності та свободи людини». Додано також злочини зловживань, скоєних не лише клиром, але й членами інститутів богопосвяченого життя та іншими вірними. Щодо майнових питань, нововведення покликані впровадити в життя заклики Папи Франциска, що стосуються принципів прозорості та належного управління благами.
Секретар Папської Ради Законодавчих Текстів монсеньйор Хуан Іньясіо Аррієта підкреслив, що зміни точніше визначають обов’язки єпископів і настоятелів, коли вони мусять застосовувати ці норми, й критерії при призначенні покарання, чого бракувало в попередньому законодавстві. Крім того, більшу увагу звернено на спільноту, беручи до уваги важливість збереження єдності та надолуження за скандали та іншу завдану шкоду. Також запропоновано засоби для запобігання злочинам та виправлення поведінки.
