Кардинал Ґамбетті про приписи, щодо ранкових Мес у базиліці Святого Петра
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
Кардинал Мауро Ґамбетті, Архипресвітер базиліки Святого Петра у Ватикані, поширив заувагу, в якій наводить деякі роз’яснення, що стосуються впровадження в життя того, про що йшлося в повідомленні Державного Секретаріату від 12 березня 2021 року про звершення євхаристійних богослужінь у базиліці Святого Петра в ранкові години, яким, зокрема, припинялася можливість індивідуальних богослужінь.
Як пояснює кардинал, нові правила керуються двома принципами: впорядкувати богослужіння з точки зору розпорядку та гідного звершення, а також у рамках можливого прийняти та врахувати окремі та законні прагнення вірних. Згідно з цими розпорядженнями, між 7 та 9 годиною ранку, священики можуть співслужити в одній зі Святих Мес, які звершуються у визначеному місці та у визначений час. Водночас «допускаються винятки щодо місця звершення богослужіння у випадку літургійного спогадування святого, мощі якого зберігаються в базиліці, та щодо одночасного звершення деяких богослужінь для груп паломників чи у надзвичайній формі римського обряду».
Літургійні чинності не є приватними
«Впорядкування ранкових богослужінь, передбачене комунікатом Державного Секретаріату, – читаємо в заувазі, – становить нагоду пригадати сенс та цінність євхаристійного співслужіння, яке, про що нагадували Отці останнього Собору, є частиною традиції Церкви». Як зазначається у документі про літургію «Sacrosanctum Concilium», літургійні чинності «не є приватними чинностями, але богослужіннями Церкви, що є “таїнством єдності”, тобто, святого люду, зібраного та впорядкованого під проводом єпископів». І тому слід віддавати перевагу «спільнотному богослужінню, позначеному присутністю та активною участю вірних», ніж «індивідуальним відправам».
Таким чином, коли існує така можливість, для «священиків є слушним співслужити», беручи до уваги й те, що передбачене чергування в очолюванні богослужінь. Це також стосується окремих вірних і груп, запрошених брати участь в тій самі Святій Месі, аби вона була «вираженням братерства, а не фаворитизмів, які не відображають сенсу церковного сопричастя, виявом якого є євхаристійне богослужіння». В заяві підкреслюється, що «нічого не відбираючи від законності служіння Святої Меси окремими священиками навіть і тоді, коли в ній не мають змоги брати участь вірні», слід пам’ятати про зобов’язуючий характер припису канонічного права (кан. 902 ККП), який забороняє служити індивідуально, якщо в той самий час у цьому храмі чи ораторії відбувається співслужіння.
Винятки та особливості служіння в базиліці Святого Петра
В заувазі згадуються також і винятки, які доречні у випадках, коли добро вірних вимагає діяти в інший спосіб. Зокрема, якщо йдеться про богослужіння в базиліці Святого Петра, «не слід недооцінювати важливість розуміння мови під час літургії» для груп вірних, які прибувають з різних кінців світу. Потрібно також врахувати, що розміри та архітектура базиліки дають змогу «піти назустріч тим, які бажають відслужити Євхаристію в своїй групі», не створюючи накладок з богослужіннями у визначених місцях та годинах. Врешті, в часовому проміжку між 7 та 9 годинами відвідування базиліки не є масовим. Щодо відправ згідно з Римським Месалом 1962 року, тобто, в надзвичайній формі римського обряду, «повинно бути зроблене все можливе для того, щоби задовольнити прагнення вірних і священиків, як це передбачено в Motu Proprio Summorum Pontificum».
З огляду на це, кардинал Ґамбетті розпорядився, щоби «за можливості були задоволені прохання на служіння в часовому проміжку від 7 до 9 години, подані групами з особливими та законними потребами». «Також і прохання відслужити в індивідуальний спосіб час від часу можуть бути предметом розпізнавання, дотримуючись принципу, щоб усе відбувалося в атмосфері зосередження та гідно, пильнуючи також, аби те, що має характер винятку, не перетворювались у звичне».
