Довіра, відкритість, близькість: пропозиції для молодіжного душпастирства

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Відомо, що величезна кількість молодих людей не має змоги з тієї чи іншої причини брати участь в міжнародних подіях, тож через ці «Душпастирські напрямні» бажаємо вчинити всіх молодих людей учасниками цієї багатої спадщини. Такими словами о. Александре Аві Мелло, Секретар Дикастерії в справах мирян, сім’ї та захисту життя, представив «Душпастирські напрямні для відзначення Всесвітнього Дня Молоді в місцевих Церквах». Прес-конференція у Ватиканському прес-центрі за участю працівників дикастерії та представників молодіжного душпастирства, відбулася у вівторок, 18 травня 2021 р., в день народження засновника Всесвітніх Днів Молоді святого Івана Павла ІІ.

Взаємодоповнюваність між двома рівнями

Як зауважив у своєму слові о. Аві Мелло, міжнародні зустрічі, що, відбуваються, зазвичай, кожні три роки за участі Святішого Отця, народжені з «пророчого чуття святого Івана Павла ІІ», були визнані «джерелом благодаті» для багатьох юнаків і дівчат, для молодіжного душпастирства та всієї Церкви. Під час цих заходів відбулося чимало навернень, зродилося багато покликань. Венедикт XVI називав їх «ліками від важкості увірувати», а Папа Франциск окреслив їх як «місіонерську спонуку надзвичайної сили».

Тому Дикастерія вирішила підсумувати кількадесятирічний досвід, набутий під час організації цих заходів, у один документ, запропонувавши місцевим Церквам деякі основні елементи, що вчинили ці зустрічі особливо плідними. «Ми твердо переконані, що міжнародний ВДМ та його місцеві відзначення взаємно підтримуються. Міжнародний вимір розширює горизонти молоді та відкриває їх на загальне братерство. Місцевий ВДМ, задля географічної та фізичної близькості, може з легкістю сприяти народженню в молодих людей заповзяття змінювати обличчя суспільства, в якому вони живуть, посилюючи відчуття приналежності», – зазначив Секретар Дикастерії в справах мирян, сім’ї та життя.

Охоплювати всю молодь

Сам документ та його структуру представив очільник молодіжного департаменту Дикастерії о. Жоао Шаґас. За його словами, «документ є простим і легким, як і належить душпастирському інструментові». Він складається із шести частин та висновку.

В першій частині підсумовано 35-річний досвід проведення Всесвітніх Днів Молоді. Другий розділ пояснює важливість відзначення ВДМ на місцевому рівні, заохочуючи місцеві Церкви відкривати «численні плоди», що можуть зродитися із проведення дієцезальних/єпархіяльних відзначень Всесвітнього Дня Молоді. Третя частина присвячена поясненню нової дати для місцевого відзначення, якою Папа Франциск обрав урочистість Христа Царя. В цей день «Церква покликана згуртуватися навколо своєї молоді, навколо ВСІХ молодих людей». Ідеальним було би організувати відповідні заходи того самого дня, і в Церквах, у яких в літургійному календарі немає такого свята або ж його відзначається в інший день, радиться проводити його в ту саму дату. Однак, місцеві єпископи уповноважені вирішити по-іншому. Четвертий розділ увібрав деякі пропозиції на основі досвіду проведення міжнародних відзначень, заохочуючи, водночас, до «душпастирської креативності». У п’ятій частині наголошується на молодіжному протагонізмові, заохочуючи перехід від душпастирства «для молоді» до душпастирства «з молоддю». Шостий розділ присвячений важливості щорічного Папського послання на Всесвітній День Молоді.

Відкритися на діалог

Марія Абу Нассар, уродженка Назарету, якій 26 років і яка сьогодні працює в Міжнародному молодіжному центрі Сан-Лоренцо в Римі, розповіла, що під час ВДМ 2016 в Кракові вона пережила перший досвід участі в міжнародному паломництві, що складався із днів приготування в Святій Землі та подій у Кракові. «Як же багато молодих людей, як зазнається в Напрямних, не прийшли б на молитву до храму, але були б готові розділити довід паломництва», – зазначила вона, звертаючи особливу увагу на вимір діалогу та спілкування, притаманний прощам. «Думаю, що всі ми, молоді люди, не зважаючи на наші відмінності, маємо спільну відправну точку, якою є шукання чогось, вірніше, Когось, що може дати сенс нашому існуванню».

Близькість Церкви до молоді

Семінарист з Анголи Джельсон Фернандо Авґусто Дініс, ділячись враженнями від прочитання документа, звернув увагу на наголошення в ньому того, що «в Церкві кожен повинен відчувати, що його приймають і люблять, та, насамперед, супроводять». Саме з цією метою народилися Всесвітні Дні Молоді: виявити юнакам і дівчатам Христову любов через близькість Церкви. «Юнаки й дівчата, як цінні перлини Церкви, під час дієцезальних Днів молоді отримують нагоду не лише пережити досвід церковного сопричастя, але й вчитися почуватися членами спільноти», – сказав він, вказуючи на фундаментальне значення близькості з боку пароха та єпископа, та не менш фундаментальне значення сімей, зокрема, свідчення молодих пар.

Довіра до молоді

Співробітниця Дикастерії Дорота Абдельмула, відзначивши, зокрема, той факт, що провести презентацію були запрошені саме молоді люди, присвятила свої роздуми темі довіри. Вона зазначила, що переосмислюючи понад тридцятирічний досвід проведення Всесвітніх Днів Молоді, залишилася враженою «довірою, яку спочатку Іван Павло ІІ, згодом Венедикт XVI, а сьогодні Папа Франциск», виявили до молоді, збираючи перед усім світом тисячі анонімних, як здається на початку, юнаків і дівчат, рішуче проголошуючи, що це Церква сьогодення, це ті, які понесуть далі Христове Євангеліє.

«Наважуся сказати, що цей знак довіри – це прагнення, яке кожна молода людина носить у собі та яке спроможне наново розпалити її життя», – сказала доповідачка, наголошуючи на важливості того, щоб не вдовольнятися наявністю групи активної молоді, але не переставати залучати інших, шукаючи серед тих, які почуваються менш відповідними чи недостатньо віруючими. У цьому контексті вона зазначила, що шлях, який привів її до праці у ватиканському відомстві, розпочався із жесту довіри священика, який одного дня сказав їй: «Бери гітару та приходь грати під час недільної Святої Меси, ми потребуємо тебе. Не журися, навчишся всього в процесі…».