Кардинал Паролін: Папа принесе до Іраку надію на діалог і відбудову

Massimiliano Menichetti / Світлана Духович – Ватикан

Відновлюючи міжнародні Апостольські подорожі після понад однорічної перерви, Святіший Отець вирушить до Іраку, аби принести утішення людям, які останніми роками постраждали внаслідок переслідувань, війни та насильства, спричинених так званою “Ісламською державою”, а також для того, аби й надалі будувати шлях братерства та міст діалогу. Вперше в історії Вселенський Архиєрей відвідає Ірак. Країна, яка породила Авраама і в якій проживає одна з найдавніших християнських громад, і досі несе на собі незагоєні рани війни й страждає від бідності, тероризму, а також від пандемії Covid-19. Державний Секретар Святого Престолу кардинал П'єтро Паролін в інтерв’ю для ватиканських ЗМІ наголошує на важливості цієї подорожі, підкреслюючи актуальність співпраці з метою відбудови країни та зцілення всіх ран, аби розпочати новий етап.

Коріння братерства

В одній із своїх проповідей під час візиту до Іраку на Різдво 2018 року кардинал Паролін наголосив, що «християни й мусульмани покликані розвіяти темряву страху й відсутності сенсу». В інтерв’ю він зазначив, що ці слова є актуальними також і сьогодні й вони співзвучні з гаслом подорожі Святішого Отця: «Ви всі – брати». Це братерство, за його словами, випливає з того, «що ми є дітьми одного Отця», а також з постаті Авраама, якого визнають як християни, так і мусульмани, та який народився в Іраку й там отримав покликання від Бога. Це братерство, як підкреслив ієрарх, повинно виливатися у спільні зусилля, спрямовані на те, щоб розвіяти темряву, яка й досі існує.

Державний Секретар Святого Престолу підкреслив, що осередком чотириденної подорожі Папи до Іраку стане послання надії на майбутнє. У складному контексті, в якому перебуває все суспільство й Церква, дуже важливо сприяти міжрелігійному діалогові. «Однак, труднощі, – зауважив він, – можна подолати, якщо існує добра воля та прагнення з боку всіх об’єднатися й співпрацювати над відбудовою».

Один із найважливіших моментів

Ділячись думками про значення запланованої на 6 березня зустрічі Папи Франциска з Великим Аятолою Саїдом Алі аль-Сістані, кардинал Паролін відзначив, що «аль-Сістані є однією з найбільш символічних та значущих особистостей у шиїтському світі»; він завжди висловлювався за мирне співіснування в Іраку, заявляючи, що всі етнічні й релігійні групи є частиною країни. Таким чином, ця зустріч відповідає бажанню рухатися в напрямку побудови братерства між християнами та мусульманами, що повинно характеризувати цю країну. «Отже, це справді важливий момент, – підкреслив Державний Секретар, – і я вважаю, що це, безумовно, стане одним із найважливіших моментів візиту Папи до Іраку».

Християни в Іраку

Стосовно ситуації християн в Іраку, багато з яких (понад мільйон) останніми роками залишили країну, кардинал П’єтро Паролін зазначив, що підтримка Папи є для них дуже важливою. Жити християнським покликанням у цій дійсності надзвичайно складно, і тому, на думку кардинала, Папа заохочуватиме Церкву в Іраку «бути мужньою, здатною свідчити», бо без християн Близький Схід втратив би частину своєї ідентичності.

Послання миру й відбудова Іраку

Для іракського уряду візит Папи Франциска є, насамперед, посланням миру. Відбудувати стабільність, діалог та мирне співжиття після багатьох років руйнування та насильства становить великий виклик для уряду й для всього суспільства.

На думку Державного Секретаря Святого Престолу, для цього потрібна, насамперед, єдність: потрібно об’єднатися й співпрацювати, але це вимагає також прощення та примирення. Необхідно, одночасно, вживати заходів проти нетерпимості, яка, на жаль, досі характеризує великі верстви суспільства, проти корупції, нерівності та дискримінації, щоб кожен міг знайти своє місце в суспільстві й відчував себе громадянином країни з однаковими правами, обов'язками та відповідальністю робити свій внесок у її відбудову.

На завершення кардинал Паролін побажав, щоб довгоочікуваний візит Святішого Отця до Іраку, став для іракського народу моментом як матеріального, так і духовного відродження, впливаючи також на весь регіон, який потребує добрих прикладів.