Кардинал Черні: лише культура безкорисливого прийняття має майбутнє

о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ – Ватикан

Серцем енцикліки Папи Франциска «Fratelli tutti» є заклик до більшого братерства та соціальної дружби між усіма народами та націями. Вселенський Архієрей закликає замінити егоцентризм наставленням любові та відкритості, до “відкритого братерства”, яке дозволяє визнавати, належно цінувати та любити кожну людину, незважаючи на жодні відмінності чи фізичну відстань. Про це пригадує кардинал Майкл Черні, ТІ, Заступник Секретаря для Відділу в справах мігрантів і біженців Дикастерії служіння цілісному людському розвитку, ділячись своїми думками з цього приводу в статті, опублікованій у блозі Міжнародної Католицької Комісії у справах мігрантів (ICMC).

Цей заклик Святішого Отця, за його словами має чіткі вказівки щодо способу, в який ми трактуємо тих, які просять притулку, біженців, переселенців і мігрантів. Згідно із навчанням Ісуса Христа, про що нагадує Папа, ми покликані любити нашого ближнього, але коли той наш ближній є мігрантом, то додаються певні складні виклики.

Фундаментальні права

Перш усього, слід визнати, що людина має право не емігрувати, тобто залишатись на власній землі. Кожна особа має право на гідне життя та цілісний розвиток у своїй країні, з якої походить. А це, у свою чергу, пригадує світовій громадськості про спільний обов’язок, який лягає, передусім, на багаті країни, аби вони допомагали розвиватись також і тим біднішим. «Інвестиції, які потрібні тим останнім, полягають не лише у сталому економічному розвиткові, але також, і в основному, в боротьбі з бідністю, голодом, хворобами, деградацією довкілля та кліматичними змінами», – наголошує далі кардинал Майкл Черні. Тим не менше, бідність і голод залишаються дуже поширеними явищами в світі.

Як стверджує Єпископ Риму, голод – це, зокрема, скандал, з яким світова політика не може не рахуватись і не ставити його ефективне усунення серед своїх основних і невід’ємних цілей . У той же час, наш спільний дім волає з приводу як природніх, так і соціальних страждань, яких ми завдаємо навколишньому середовищу. Папська енцикліка пригадує, що переселенці часто втікають від воєн, переслідувань та стихійних лих, які нерідко пов’язані з екологічними та соціальними катастрофами. Кожна війна залишає світ гіршим, ніж він був до того, стверджує Папа Франциск, пригадуючи, що війна – це провал політики та людяності, ганебна капітуляція, поразка перед силами зла.

З огляду на ці виклики енцикліка «Fratelli tutti» наголошує на тому, що нашим обов’язком є шанувати право кожної людської особи знайти місце, де вона могла б не лише задовольнити свої фундаментальні потреби і потреби своєї сім’ї, але й повністю реалізуватись як особистість. Моральна відповідь щодо тих, які змушені втікати зі своєї країни, підсумовується чотирма дієсловами: приймати, захистити, підтримати та інтегрувати.

Перешкоди на шляху мігрантів та біженців

Як влучно зауважує Заступник Секретаря для Відділу в справах мігрантів і біженців Дикастерії служіння цілісному людському розвиткові, існують численні перешкоди на шляху мігрантів та біженців. В екцикліці «Fratelli tutti» наголошується на націоналістичних та популістських режимах, які не бажають відкритись перед потребуючими допомоги людьми. Дуже часто ми спостерігаємо ксенофобську ментальність, при якій мігранти вважаються недостатньо гідними, аби брати участь у соціальному житті певної країни. Ця ментальність, як зазначає Папа, є несумісною із християнською позицією, яка наголошує на рівній гідності всіх людей. Тому, не слід віддавати перевагу якимось певним політичним пріоритетам, жертвуючи, при цьому, своєю вірою, яка стоїть на варті гідності всіх без вийняту людей.

Деякі конкретні вчинки щодо біженців і мігрантів

Далі кардинал Черні пригадує, що існують різні конкретні способи прийняття, охорони, сприяння та інтегрування тих, які втекли від ґуманітарної кризи і стали нашим ближніми. Про деякі із тих способів Глава Католицької Церкви пише в своїй останній екцикліці, виокремлюючи наступні: спростити процедури та сприяти надаванню віз; прийняти програми приватного та громадського патронату; відкрити гуманітарні коридори для найбільш вразливих біженців; надавати відповідне та гідне житло; забезпечити особисту безпеку та доступ до основних послуг; забезпечити відповідну консульську допомогу, право завжди мати при собі особисті документи, що посвідчують особу, повний доступ до правосуддя, можливість відкривати банківські рахунки; гарантувати все те, що необхідне для життя; надати свободу пересування та можливість працювати; подбати про захист неповнолітніх та забезпечити їм регулярний доступ до освіти; подбати про програми тимчасової опіки або прийняття; гарантувати релігійну свободу; сприяти соціальній інтеграції; сприяти возз’єднанню сімей та приготовляти місцеві громади до інтеграційних процесів. Для здійснення всього цього необхідне зааґажування на глобальному рівні.

Зустріч різних культур

Поглиблюючи роздуми над цими темами, Папа Франциск стверджує, що зустріч різних культур, яка відбувається з причини міграційних процесів, може сприяти взаємному збагаченню. Святіший Отець називає таку зустріч “даром”, цінним для всіх сторін процесу. Приймаючи іншого з відкритим серцем, надаємо мігрантам та біженцям можливість розвитку, але в той же час, країна, яка приймає, також збагачується їхнім досвідом, культурою, тощо.

«У будь-якому випадку, ця взаємокористь не представляє всієї дійсності, ані – тієї фундаментальної. Ми повинні намагатись бути відкритими до інших у дусі безкорисливості та щедрості», – пише далі кардинал, пригадуючи слова Папи про те, що безкорисливість дозволяє нам прийняти чужинця навіть тоді, коли він не може запропонувати нам ніякої цінності. Іншими словами, енцикліка «Fratelli tutti» закликає плекати дух безкорисливої любові до ближніх, культуру безкорисливого прийняття інших, бо лише вона має майбутнє.