Vatican News
2020.12.21 Home Page Vatican.va in INGLESE

25-річчя сайту Vatican.va: тоді – зерно, сьогодні – сторожа пам’яті

Гаряче прагнені святим Іваном Павлом ІІ, сторінки сайту vatican.va народилися 25 грудня 1995 року, вперше дозволивши відразу та на глобальному рівні ділитися текстами папського магістеріуму. Через 25 років у новій комунікаційній системі Святого Престолу сайт залишається невичерпним джерелом інформації. Думками про це ділиться Префект Дикастерії в справах комунікації.

Paolo Ruffini

Ми живемо в настільки забудькуватому часі, що, іноді, забуваємо власну історію. Тому річниці є важливими: саме щоб згадати. І ще символічнішими є круглі річниці: вони виправдовують терпеливість часу, що дозволяє речам зростати, міцніти, даючи актові спогадування присмак майбутнього.

На Різдво двадцять п’ять років тому народився сайт Vatican.va. Від сьогодні, – писали журналісти, – Наступник святого Петра має нову мережу, щоби рибалити в усьому світі. Хоча це й було не зовсім так. Правда є такою, що тоді це було «лише» зерно; вкинуте на новий ґрунт, на новому «континенті».

Але сьогодні, через чверть століття, з цього скромного й пророчого початку, Vatican.va є чимось більшим, ніж мережею. Це місце спільної, багатомовної, доступної для всіх пам’яті, інтегроване з комунікаційною системою Святого Престолу: Радіо Ватикану, Vatican News, «L’Osservatore Romano», Бюлетенем прес-центру, аккаунтами Папи та ватиканських медіа у соцмережах. Те, що тоді було лише сторінкою, щоби вперше поширити в інтернеті послання Папи «Urbi et Orbi», сьогодні є першочерговим і безпосереднім джерелом всього магістеріуму. Те, що тоді було, під певним оглядом, революційним рішенням, сьогодні є дійсністю, що закликає нас як до підсумків, так і до проектування.

А посередині – наша історія, а також присутнє майбутнє, ще все для написання: для радіо, яке наступного року сповняє 90 років, для «L’Osservatore romano», яке щодо років, то сповняє 160, для Дикастерії в справах комунікації, якій років лише 5. Посередині – історія чоловіків і жінок, які прийняли виклик, робітників першої та останньої години, непотрібних слуг, покликаних, однак, виконати завдання, що виходить за межі їхньої особистої та колективної історії: досягти людей, де б вони не перебували, промовляти мовою, якою вони говорять, освоювати технології в проекті, який їх перевищує, надавати їм сенсу, не піддаючись ілюзії, що достатньо їх самих, не втрачаючи почуття меж.

Мережа служить для того, щоб сполучувати, щоб сприяти взаєминам. Комунікувати означає шукати, також і вперто, стосунків. А ці стосунки і є простором, який населяємо.

Покірною амбіцією, дитям якої є Vatican.va, є збудувати мережу, що визволяє, на противагу тим, які поневолюють, мережу, що є сторожем пам’яті, на противагу cupio dissolvi (прагненню розчинитися) в забудькуватій теперішності, мережу, що будує спільноту, а не лише сполучення, мережу, яка розповідає всю правду про історію, а не вдовольняється лише частковою загальною реконструкцією.

Ділитися – ось ключове слово, провідна зоря. Ділитися мисленням Папи, його словами, його повчаннями. Вчинити їх доступними для всіх. Відзначення цієї річниці допомагає нам всеохоплююче збагнути пройдений шлях, його красу, його труд, його провіщення дороги, яка попереду. Яка ніколи не буде пройденою до кінця. Спогадування про народження нової речі також каже нам про те, що цифровий світ не є ready made. Не є незмінним.

Належить до людей доброї волі провадити його до добра. Належить також і нам, як повторює Папи Франциск, використовувати його для того, аби будувати кращі нагоди для зустрічі та солідарності між усіма, і це є добра річ, Божий дар (пор. Послання на 48-й День суспільних комунікацій).

24 грудня 2020, 08:03