Vatican News

«На шляху дбання про спільний дім» – документ з нагоди п'ятої річниці «Laudato Si’»

Документ, який підготувала «Міжвідомча комісія Святого Престолу з питань цілісної екології», подає орієнтири для втілення принципів цілісної екології, запропонованих в Енцикліці Папи Франциска «Laudato Si’».

Світлана Духович – Ватикан

Закликати християн до здорових стосунків зі створінням та подати відповідні орієнтири для втілення цього бачення в життя – таку мету має міжвідомчий документ «На шляху дбання про спільний дім», опублікований з нагоди п'ятої річниці Енцикліки «Laudato Si’», підписаної Папою Франциском 24 травня 2015 року та оприлюдненої 18 червня того ж року.

Текст документа підготувала «Міжвідомча комісія з питань цілісної екології Святого Престолу», створена 2015 року для вивчення способів впровадження цілісної екології. До цієї комісії входять представники інституцій, пов'язаних зі Святим Престолом, які найбільше задіяні у цій галузі, представники деяких Єпископських Конференцій та католицьких організацій. Незважаючи на те, що документ був редагований перед початком пандемії Covid-19, він висвітлює основне послання Енцикліки «Laudato Si’», згідно з яким, усе взаємопов’язане, і немає окремих криз, а існує єдина й комплексна соціально-екологічна криза, що потребує справжнього екологічного навернення.

Екологічне навернення через ініціативи й виховання

В першій частині документа «На шляху дбання про спільний дім» наголошується на необхідності екологічного навернення, зміни менталітету, що веде до дбання про створіння, до діалогу з іншими та усвідомлення глибокого взаємозв’язку між проблемами, що існують в світі. В цьому контексті автори підкреслюють важливість таких ініціатив, як «Пора створіння», а також чернечих традицій, які навчають споглядання, молитви, праці та служіння. Все це повинно сприяти усвідомленню взаємозв’язку між особистісною, соціальною та екологічною рівновагою.

Цінність життя і головна роль сім’ї

Далі в документі вказується на центральність людського життя, оскільки «не можна захищати природу, якщо не захищати кожну людину». Тому автори документа закликають виховувати молоді покоління до розуміння того, що є «гріхом проти людського життя», аби замість «культури відкинення» розвивати «культуру дбання». Головну роль в процесі виховання до цілісної екології, як наголошується в документі, відіграє сім’я, що ґрунтується на засадах «спілкування та плідності». В цьому контексті автори закликають уряди країн «сприяти розумній політиці розвитку сім'ї».

До цього виховного процесу потрібно залучати також школу, яка повинна розвивати здатність розпізнавання, критичне мислення та відповідальність. Зокрема, в документі подано дві пропозиції: сприяти зміцненню взаємозв’язку між сім’єю, школою та парафією; запроваджувати проекти виховання до «екологічного громадянства», аби поширювати серед молоді «нову модель стосунків», що протирічить індивідуалізму й ґрунтується на солідарності й відповідальності.

Важлива роль належить також університету. Цілісна екологія повинна стати наріжним каменем для його потрійної місії: викладання, дослідження та служіння суспільству. Потрібно заохочувати студентів обирати «професії, що сприяють позитивним змінам довкілля». Автори документа пропонують «вивчати богослов’я створіння у перспективі взаємозв'язку людини зі світом», ґрунтуючись на усвідомленні того, що дбання про створіння вимагає «постійного навчання», справжнього «освітньо-виховного пакту» між всіма залученими суб'єктами.

Діалог з релігіями та ЗМІ

У документі також наголошується, що «обов'язок дбати про спільний дім є невід'ємною частиною християнського життя». Дбання про довкілля є також однією з привілейованих сфер екуменічного та міжрелігійного діалогу. Власне, релігії можуть спонукати своїх вірних до «споглядального й тверезого» способу життя, що допоможе уникнути нищенню планети. 

Перша частина документа завершується розділом, присвяченим ЗМІ, в якому автори закликають фахівців сфери комунікації сприяти «медіа-екології» та наголошувати на зв'язках між «долею людства та природним середовищем», спонукаючи громадян до відповідальності та протидіючи так званим «фейковим новинам».

Харчування та вода

Другий розділ міжвідомчого документу «На шляху дбання про спільний дім» розпочинається темою харчування. Цитуючи слова Папи Франциска «Коли викидають їжу, її немов би крадуть у бідних» (Laudato Si’, 50), автори підкреслюють, що марнотратство їжі – це акт несправедливості. Вони закликають сприяти «диверсифікованому та стійкому» сільському господарству, підкреслюють необхідність захищати дрібних виробників і природні ресурси, а також вказують на нагальну потребу виховання до здорового харчування, як щодо кількості, так і якості. 

Документ також звертає увагу на такі проблеми як захоплення земель, будівництво великих забруднюючих агропромислових проектів та захист біорізноманіття. Відлуння цього заклику звучить також у розділі, присвяченому воді, доступ до якої вважається «основним правом людини».

Тут автори знову закликають уникати марнотратства та долати ті утилітарні критерії, що призводять до приватизації цього природного багатства. Вказується на необхідність зменшити забруднення, сприяти декарбонізації енергетичного й економічного сектору та інвестувати в доступну для всіх «чисту та відновлювану» енергію.

Безвідходне виробництво та запобігання промисловому забрудненню 

Окрему увагу автори документа приділяють морям і океанам  «блакитним легеням планети», використання яких повинно орієнтуватися на спільне добро всього людства та на субсидіарність. У тексті підкреслюється також нагальність сприяння «циркулярній економіці», яка не спрямована на надмірну експлуатацію виробничих ресурсів, а на їх довготривале зберігання, щоб вони могли бути використані повторно. Потрібно повністю подолати саме поняття «відходи», бо все має певну цінність. Але цього можна досягнути лише завдяки взаємодії технологічних інновацій, інвестицій у стійку інфраструктуру та зростання продуктивності ресурсів. Документ нагадує приватному сектору про дотримання критерію прозорості в мережі поставок та закликає до реформування субсидій на викопне паливо та оподаткування викидів CO2.

Гідність праці

Щодо сфери праці, автори документа підкреслюють необхідність сприяти стійкому соціально-економічному розвитку для подолання бідності; вони закликають надавати соціально-професійні можливості марґіналізованим, забезпечувати гідність праці й справедливу заробітну плату, боротися  з дитячою та незадекларованою працею. Наголошується на важливості інклюзивної економіки та пошані до сім'ї й материнства. Автори закликають також запобігати та викорінювати «нові форми рабства», такі як торгівля людьми.

Сфера фінансів

Сфера фінансів також повинна робити свій внесок у сприяння спільному добру та подолання бідності. В документі зазначається, що пандемія Covid-19 поставила під сумнів вірогідність системи, яка навіть в часи лиха дозволяє здійснювати великі спекуляції, від яких страждають найбідніші. Закриття офшорних зон, санкціонування фінансових установ, що беруть участь у незаконних транзакціях, подолання розриву між тими, хто має доступ до кредиту, та тими, хто їх не має  це деякі з пропозицій авторів документа. 

Першість громадського суспільства

Що стосується інституцій, то документ «На шляху дбання про спільний дім» підкреслює«першість громадського суспільства», якому повинні служити політика, уряди та адміністрації. Автори документа закликають до поширення на глобальному рівні перспективи демократії, заснованої на справедливості, моралі та на боротьбі з корупцією. Велика увага приділяєтьсязабезпеченню доступу до правосуддя для всіх, навіть для бідних, марґіналізованих, і виключених. Наголошується також на необхідності «розсудливо переосмислити» тюремну систему, аби сприяти ресоціалізації ув'язнених, особливо, молодих людей під час першого ув’язнення.

Охорона здоров’я: за наслідки платять найбідніші

Розглядаючи питання охорони здоров'я, автори документа наголошують на важливості дотримання права на лікування. Вони зауважують, що деградація екологічних мереж, веде до деградації суспільних мереж, і в обох випадках за наслідки платять найбідніші. Серед поданих пропозицій щодо сфери охорони здоров’я – вивчення небезпек, пов’язаних із «швидким поширенням вірусних і бактеріальних епідемій» та сприяння паліативній опіці.

Нова модель розвитку та захист екологічних біженців

Міжвідомчий документ звертає велику увагу проблемі змін клімату, підкреслюючи, що їхні наслідки впливають не тільки на навколишнє середовище, а й на етику, економіку, політику та ціле суспільство, «торкаючись, насамперед, найбідніших». В цьому контексті автори документа вказують на необхідність «нової моделі розвитку», яка б поєднувала боротьбу зі зміною клімату та боротьбу з бідністю, «у гармонії із соціальною доктриною Церкви». Документ закликає взяти на себе зобов'язання щодо «низьковуглецевого» сталого розвитку, аби зменшити викиди парникових газів. Серед пропозицій для втілення в цій галузі, – відновлення лісів, таких як Амазонські, та підтримка міжнародного процесу, спрямованого на затвердження категорії «екологічних біженців», аби забезпечити їхній «правовий та гуманітарний захист».

Ватикан – приклад втілення цілісної екології

Останній розділ документа присвячений зусиллям Держави-Міста Ватикану, спрямованим на втілення в життя принципів Енцикліки «Laudato si’». Ця діяльність здійснюється в чотирьох напрямках: захист довкілля (наприклад, у всіх офісах запроваджено сортування сміття); захист водних ресурсів (закритий кругообіг води у фонтанах); догляд за зеленими насадженнями (прогресивне зменшення шкідливих засобів захисту рослин); споживання енергоресурсів (наприклад, у 2008 році на даху одного з ватиканських залів було встановлено сонячні панелі, а нові енергозберігаючі системи освітлення в Сикстинській Каплиці, на площі Святого Петра та в базиліці дозволили знизити витрати приблизно на 60, 70 та 80%).

18 червня 2020, 12:38