ВАТИКАН

Префект Секретаріату з економіки про «місійний бюджет» Святого Престолу

В інтерв’ю з нашим директором Андреа Торніеллі Префект Секретаріату з економічних питань наголосив, що Церква не є підприємством, тобто його мета не полягає в тому, аби приносити прибуток. Основний її дохід – це пожертвування вірних. Він розповів про заходи, яких вживає Секретаріат з економічних питань, аби відповісти на кризу, спричинену пандемією.

Аndrea Tornielli / Світлана Духович – Ватикан

В листопаді минулого року Папа Франциск призначив отця Хуана Антоніо Ґерреро Префектом Секретаріату з економічних питань Святого Престолу. Серед його завдань – завершення реформи, метою якої є економічна прозорість Святого Престолу та ефективніше використання матеріальних дібр і ресурсів, спрямованих на служіння його євангелізацйній місії. Тепер перед священиком-єзуїтом постав ще один виклик: долати наслідки кризи, спричиненої пандемією Covid-19. Про це він розповів у інтерв’ю з Андреа Торніеллі, Редакційним Директором Дикастерії в справах комунікації.

Церква – не підприємство

Обговоренню фінансової ситуації Держави-Міста Ватикану та Святого Престолу була присвячена нарада між різними Дикастеріями, що відбулася минулого тижня. Підсумовуючи її висновки, Префект Секретаріату з економічних питань зазначив, що світова криза, спричинена пандемією, характеризується двома факторами: безпрецедентністю та непевністю щодо її тривання. В цьому контексті Церква, за його словами, повинна, з одного боку, забезпечити виконання своєї місії, а з іншого – зрозуміти, що є суттєвим, а що ні. Важливо також не забувати про те, що не все можна розглядати виключно як бюджетний дефіцит, бо Церква не є підприємством, а її мета не полягає в тому, аби створювати прибуток.

“Кожна дикастерія, кожна установа, – пояснив отець Ґерреро, – виконує певне служіння, що передбачає свої видатки. Наші зусилля повинні спрямовуватися на те, аби забезпечувати максимальну ощадливість та максимальну прозорість. Наш бюджет повинен бути бюджетом місії. Тобто, бюджетом, цифри якого співвідносяться із місією Святого Престолу.”

Конкретні цифри

Відповідаючи на прохання журналіста навести деякі цифри, Префект Секретаріату з економічних питань підкреслив, що вони набагато менші, аніж багато-хто собі уявляє. Наприклад, показники менші від будь-якого середньостатистичного північноамериканського університету. Між 2016 і 2020 роками, як він зазначив, доходи й видатки були незмінними. Доходи були приблизно 270 мільйонів євро, а видатки в середньому – 320 мільйонів євро, залежно від року.

Доходи поповнюються завдяки внескам та пожертвам, доходам від майна та, меншою мірою, завдяки фінансовому управлінню та діяльності установ. Важливий внесок робить Губернаторство Держави-Міста Ватикану, значною мірою, але не тільки, завдяки музеям, відновлення діяльності яких, ймовірно займе багато часу. Розподіл витрат відбувається таким чином: 45% – видатки на персонал, 45% – загальні та адміністративні видатки та 7,5% – на доброчинність. Протягом останніх років бюджетний дефіцит, тобто різниця між доходами та видатками, за словами отця Ґерреро, коливався між 60 і 70 мільйонами.

«Але, якщо дивитися тільки на ці цифри, хтось може подумати, що дефіцит – це діра, яка є результатом неправильного управління», – зауважив він, додаючи, що пояснення цих чисел, натомість, випливає із самої місії Святого Престолу, Святішого Отця і служіння Церкви.

Про «Петрів гріш»

Префект Секретаріату з економічних питань зазначив, що неправильно стверджувати, що дефіцит покривається за рахунок щорічної збірки «Петрів гріш», ніби вона призначена для цього. Йдеться про пожертви з боку вірних, що є економічною підтримкою місії Святого Престолу, яка включає благодійну діяльність Святішого Отця і не має достатніх доходів.

“За цими цифрами стоїть певна мета, – підкреслив він. – За бюджетом криється певна місія, служіння, які стають можливими завдяки цим витратам. Можливо, нам потрібно краще пояснювати, більше розповідати про це. Безумовно, ми повинні говорити з ясністю.”

Приклад ватиканських медіа

Наводячи приклад того, що він розуміє під «бюджетом місії», отець Ґерреро розповів про ватиканські медіа, які на 36 мовах поширюють інформацію про діяльність Папи через радіо, телебачення, інтернет, соціальні мережі, газету, типографію, видавництво, прес-центр, тощо. «Це діяльність, яка не має собі подібних у світі, – зауважив він. – Звичайно, вона має свої видатки і свої доходи. На неї витрачаються майже 15% бюджету. Там працює майже 500 людей. Не знаю, чи ми можемо хотіти більшого. Звичайно, завжди можна вдосконалюватися, але якщо ми порівняємо, то не думаю, що знайдемо інші компанії, чия продуктивність є настільки високою з такими малими видатками».

Розподіл видатків Святого Престолу

Інші 10% бюджету, як пояснив священик, йде на фінансування нунціатур, які є невеликими «посольствами Євангелія», що захищають права бідних у міжнародних взаєминах, провадаять дипломатію діалогу, миру, дбання про довкілля.

Ще 10% витрачаються на Східні Церкви, які часто зазнають переслідувань або перебувають в діаспорі. Через Конгрегацію євангелізації народів 8,5% виділяється для бідніших Церков та на місії. Врешті, частина коштів витрачається на захист доктрини через Конгрегацію віровчення справи визнання святих, тощо, на збереження культурної спадщини черезВатиканські бібліотеку та Архів. 10% забирає необхідне обслуговування будівель. А приблизно 6% бюджету витрачається також на податки італійській державі, що становлять приблизно 17 мільйонів євро.

Прогнози на період після пандемії

Щодо прогнозів можливих наслідків кризи, спричиненої пандемією, то в Секретаріаті з економічних питань, за словами його очільника, було висунуто дві гіпотези. Згідно з однією, найбільш оптимістичною, доходи знижаться приблизно на 25%. А згідно з найбільш песимістичними передбаченнями – на 45%. «Сьогодні ми не можемо сказати, чи зменшаться пожертви на “Петрів гріш” і чи зменшиться внесок, що надходить від дієцезій, – додав він. – Але знаємо, що зменшиться дохід від орендної плати, бо ми самі так вирішили, виходячи назустріч труднощам у сплаті деякими орендарями». Отець Ґерреро розповів, що вже при затвердженні цьогорічного бюджету було вирішено зменшити видатки, аби зменшити дефіцит, а ця кризова ситуація спонукає робити це з ще більшою рішучістю.

«Оптимістична або песимістична перспектива, – пояснив він, – частково залежить від нас (наскільки ми зможемо зменшити витрати), а частково – від зовнішніх факторів, від того, наскільки насправді зменшаться доходи (доходи не залежать від нас). У будь-якому випадку, якщо не буде надзвичайних надходжень, зрозуміло, що дефіцит зросте».

Не нехтувати проблемами, спричиненими кризою

Префект Секретаріату з економічних питань спростував чутки про те, що Ватикану загрожує дефолт. «Але це не означає, – зауважив він, – що ми не повинні вирішувати проблеми кризи. На нас, напевно, чекають важкі роки. Церква виконує свою місію за допомогою пожертв вірних. І ми не знаємо, наскільки люди матимуть змогу жертвувати. Саме тому ми повинні бути заощадливими, вимогливими».

Гарантія заробітної плати та служіння бідним

Священик-єзуїт вказав на три речі, забезпечення яких гарантується навіть в час кризи: заробітна плата, допомога потребуючим та підтримка Церков, що перебувають у скруті.

“Жодне скорочення, – додав він, – не стосуватиметься тих, хто найбільш уразливий. Ми не живемо для того, аби рятувати бюджети. Ми віримо в щедрість вірних. Але ми повинні довести тим, хто дарує нам частину своїх заощаджень, що їхні гроші добре витрачаються. У світі інує багато католиків, які бажають жертвувати гроші для того, аби допомогти Святішому Отцеві та Святому Престолу здійснювати свою місію. Саме на них ми повинні розраховувати і до них можемо звертатися.”

Відмінність від економічної кризи в державах

Журналіст висловив припущення, що ситуація у Ватикані нічим не відрізняється від ситуації багатьох інших держав, що змушені відповідати на виклики серйозної економічної кризи внаслідок пандемії. Отець Ґерреро зауважив, що, хоча й ситуація подібна, але, на відміну від державних урядів, Святий Престол не має важелів грошово-кредитної чи фіскальної політики. «Ми можемо розраховувати лише на щедрість вірних, на невеликий капітал та на здатність витрачати менше, – пояснив він. – На відміну від того, як багато хто думає, тут немає височезних зарплат».

Очільник Секретаріату з економічних питань Святого Престолу додав, що вони попросили кожну установу робити все можливе, аби зменшити витрати, зберігаючи сутність своєї місії.

Як будувати довіру?

«Як зміцнити довіру вірних після минулорічних новин щодо розслідувань легітимності інвестицій, здійснених деякими ватиканськими працівниками?», – відповідаючи на це запитання отець Ґерреро зазначив, що довіру завойовують вимогливістю, прозорістю, ощадливістю. Для цього потрібно також смиренно визнавати минулі помилки, не повторювати їх, і поточні помилки, якщо вони є. «Іноді трапляється, так було і з нами, – поділився він, – що ми поклалися на людей, які не заслуговували довір’я. Завжди існує такий ризик. Більша прозорість і менша секретність допомагає уникнути помилок. Саме тому для питань інвестицій ми прагнемо мати серйозний комітет, людей високого рівня, без конфлікту інтересів, що допоможе нам (наскільки це можливо) не помилятися».

«Життя завжди відкриває шлях»

На завершення Андреа Торніеллі запитав отця Хуана Антоніо Ґерреро, як він почувається в цей непростий період на посаді «міністра економіки» Святого Престолу. «Я вірю в Господа Життя, і я знаю, що Життя завжди відкриває нам шлях», – зазначив він, додаючи, що не відчуває себе міністром економіки, а єзуїтом та священиком, який здійснює служіння Церкві.

“Я маю певне завдання, – додав він. – Я прямую цим шляхом, працюючи в команді, прислухаючись до порад, навчаючись та шукаючи компетентних людей. Я знаю, що зміни не відбуваються за один день. І їх не можна добитися наодинці.”