Кардинал Уелле про роль жінок у формуванні священнослужителів

о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ / Romilda Ferrauto – Ватикан

Фактом є те, що серед адресатів та співпрацівників душпастиської діяльності священиків саме жінки складають численнішу більшість. Беручи до уваги компліментарність (доповнюваність) між чоловіком та жінкою, у семінарійному процесі виховання священників важливою є також і роль жінок. На цю тему висловився кардинал Марк Уелле, Префект Конгрегації у справах єпископів, в інтерв’ю що побачить світ у травневому номері журналу “Жінки, Церква, Світ”, щомісячному додаткові до ватиканської газети “L’Osservatore Romano”.

Участь жінок у семінарійному формаційному процесі

«Еміненціє, Ви вже висловились на користь присутності жінок у формуванні священиків та у духовному супроводі. Ви могли б пояснити чому? І для чого?» – таким було перше запитання журналіста кардиналові Марку Уелле, відповідаючи на яке він зазначив, що жінки можуть брати участь у процесі формування священнослужителі в різний спосіб: навчаючи богослов’я, філософії, духовності. Вони можуть належати го групи форматорів, зокрема, для розпізнавання покликань. «В цій ділянці ми потребуємо думки жінок, їхньої інтуїції, їхнього вміння побачити людську сторону кандидатів, рівень їхньої афективної та психологічної зрілості», – додав кардинал-префект, вказуючи також і на допомогу, яку жінки можуть надати в процесі духовного супроводу. Без сумніву, для кандидатів до священства значно кориснішим є духовних супровід досвідчено священика, але й допомога жінок може стати важливою, особливо, в процесі загально-людського формування семінариста.

Афективність в процесі формування священика

Наступне запитання журналістки стосувалось афективності, тобто сфери почуттів, що є одним із тих важливих пунктів семінарійного приготування, а також питання клерикалізму. «Думаю, що досвід співпраці із жінками на однаковому рівні може допомогти кандидатові окреслити як своє майбутнє служіння так і спосіб пошани до жінок та співпрацювати із ними. Якщо не розпочати цього вже від формування, то священник ризикує переживати свої стосунки із жінками у клерикальний спосіб», – наголосив кардинал Уелле.

Чотири площини священничого виховання

В документі “Ratio fundamentalis”, тобто, програмі формування, опублікованому 2016 року Конгрегацією у справах духовенства, пропонується, щоб виховання священиків відбувалось на чотирьох рівнях: загальнолюдському, духовному, інтелектуальному та душпастирському. Тому, наступним запитанням було те, чи в цьому контексті присутність жінок є «доповнюючою» чи «фундаментальною»?

Спершу кардинал зазначив, що на його думку, вищезгаданий документ потребує оновлення. «Ми ще й надалі перебуваємо в клерикальній концепції виховання, яка намагається поступати вперед, але, залишаючись у послідовності з тим, що вже зроблено», – пояснив він, зазначаючи, що сьогодні необхідно відкритись на нові елементи формування та роздумати над можливим внеском жінок у цей процес.

Потреба зміни ментальності

Далі, кардинал Уелле поділився своїми думками щодо необхідності культурної революції і зміни ментальності. Він пригадав, що під час свого виступу на Пленарній зустрічі членів Конгрегації католицької освіти, він звернув увагу на потребу не лише належно оцінити жінку в сфері виховання та освіти, але поглянути на неї як на інтегральну частину освітньо-виховного процесу. «Священик може підготуватися до того, аби добре проповідувати, правильно виконувати всі функції, але душпастирство – це, перш усього, турбота про людей. А увага до людей – це природно жіноча якість. Важливим є чутливість жінки до людської особи, а менш важливим – до функції», – наголосив далі кардинал, зазначаючи, що на сьогодні ми ще більшою мірою турбуємось про ортодоксію, правильне розуміння доктрини, належне її вивчення, але слід більше подумати про людей, про їхній супровід.

Стосунки між священиком та жінкою

А розмовляючи про стосунки між священиком та жінкою, журналістка зазначила, що вони часто позначені певними труднощами в тому, щоб встановити рівноправні стосунки. На це кардинал-префект відповів: «Проблема, ймовірно, є значно глибшою. Це походить від способу ставлення до жінки в сім’ях. Існує трудність, бо є страх ... Більше з боку чоловіка до жінки, ніж жінки до чоловіка. Для священика, для семінариста жінка представляє небезпеку! Хоча, в дійсності, справжню небезпеку становлять чоловіки, які не мають врівноважених стосунків із жінками. І це є небезпекою у священстві, це ми повинні докорінно змінити. З цієї причини, під час формації важливо мати контакт, співставлення, обмін. Це допомагає кандидату в природній спосіб взаємодіяти із жінками, а також виходити на зустріч викликові, який представляє присутність жінки, потяг до жінки. Цьому треба вчити і вчитися від самого початку, не ізолюючи майбутніх священиків, які потім жорстоко потрапляють у дійсність; і, власне, тоді вони можуть втратити контроль».

Допомога жінок у формуванні

За словами Префекта Конгрегації в справах єпископів, якщо б у семінарійному формаційному процесі було більше жіночої допомоги, то, без сумніву, деяких проблем у Церкві вдалося б уникнути. Людина є афективним створінням, якому необхідні стосунки з іншими людьми, з особами протилежної статі. Якщо вона позбавлена таких стосунків, то існує ризик розвитку системи компенсацій, що може проявитись у харчуванні, у прояві своєї влади, у замкненості, у маніпуляції чи контролі над іншими, або навіть у сфері сексуальних зловживань над іншими особами, в тому числі й неповнолітніми. «Я вважаю, що для священика навчитися ставитись до жінок у контексті формації – це однин із гуманізуючих факторів, який сприяє рівновазі його особистості та афективності», – підсумував кардинал.

Важливість теми ролі жінок у Церкві

Останні 40 років були позначені великими соціальними перемінами, особливо, на Заході. Жінки дедалі більше стають присутніми у громадському житті. Церква, у порівнянні із громадським суспільством, прямує дуже повільно у цьому питанні. «Нам насправді потрібна креативність, аби присутність жінок була більшою, наприклад, у пророчій сфері, у свідченнях, але також в управлінні. Є багато курій, де жінки є канцлерами, які координують душпастирську діяльність. Але проблема полягає в клерикальній еклезіологічній моделі. Мовляв, у Церкві важливими є ті, хто відіграє перші ролі: хто проповідує Слово, хто уділяє Таїнства, немовби священики є найважливішою дійсністю Церкви, але це не так. Осердям Церкви є не служіння, але – хрещення, тобто віра. І якраз свідчення віри – це місце, де жінка може займати надзвичайний простір», – наголосив Префект Конгрегації у справах єпископів.

Переважаюча кількість жінок у парафіях

Останнє запитання журналістки стосувалось участі жінок у парафіяльному житті. За словами кардинала, в Церкві усталилася клерикальна модель участі чоловіка і жінки у житті парафії: значно важливішого значення надається функції, яку виконують священники, а якщо жінка позбавлена священничих функцій, то її взагалі не існує. Натомість, сама функція є другорядною, бо вона є на служінні хрещенню. Цитуючи Ганса Бальтазата та Папу Франциска, кардинал Уелле нагадує, що Пречиста Діва Марія у Церкві є більшою ніж апостол Петро, бо Вона представляє загальне священство, що базується на хрещенні, у його найбільшому прояві, Вона є посередницею дару Воплоченого у світі Слова. Тому, слід належно оцінити та переосмислити участь жінок у житті парафії, адже саме вони складають численнішу більшість серед адресатів та співпрацівників душпастирської діяльності священнослужителів.