«Що таке людина?». Стаття на тему документа Папської Біблійної Комісії

о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ – Ватикан

«Як випливає з назви нового Документа Папської Біблійної Комісії («Що таке людина?» (Пс. 8,5). Шлях біблійної антропології) дві напрямні окреслюють проект та структуру тексту, нещодавно опублікованого ватиканським книжковим видавництвом», – розпочинає свою статтю о. П’єтро Боваті, ТІ, Секретар Папської Біблійної Комісії, що була опублікована у ватиканській щоденній газеті «L'Osservatore Romano» у четвер, 9 січня 2020 року.

«Що таке людина?»

Перша напрямна є запитального характеру: «Що таке людина?». Як зазначає автор статті, в дійсності, Церква завжди перебуває у слуханні, слухає Бога та історію для того, щоб служити людству в умовах його постійних перемін. Папа Франциск, сприймаючи деякі сучасні проблеми, які вимагають роз’яснення, попросив Папську Біблійну Комісію вивчати протягом п’яти років тему біблійної антропології, аби запропонувати Церкві та світові послання світла та надії, плід оновленої біблійної еґзеґези.

Сам Господь Бог спонукає дослідника Священного Писання до невпинного пошуку та поглиблення знань про таємницю людського буття, адже у нього Всевишній вкладає Своє найбільше багатство. Насправді, життя людини є, водночас, історією завіту з Богом, і саме через розуміння того, «що таке людина», ким є людина, можна збагнути Боже діло.

Як підкреслює о. Боваті, доручення Святішого Отця не обмежується лише до біблійної відповіді на деякі антропологічні питання, але вимагає глобального бачення людини у призмі Святого Письма, в її гідності, в її стосунках з іншими, в її призначенні.

Методологічний аспект

Друга напрямна документу має методологічний характер. У послусі Божому Слову, що вимагає, аби його розглядали у повному обсязі, документ не підбирає цитати або відокремлені тексти, наводячи їх як доказ заздалегідь визначеної промови, але бере на себе завдання виявити ввесь комунікативний шлях Біблії. Тому, розпочинається від детального аналізу основних текстів, які описують початок людського буття, та пропонується відповідне навчання Тори, пророків, псалмів, аж до вчення в Євангеліях та посланнях Апостолів. Лише таким чином, дотримуючись літературних жанрів Святого Письма і серйозно приймаючи його символічну й наративну виразність, можна займатись справжнім біблійним богослов’ям.

Структура документа

Документу Папської Біблійної Комісії «Що таке людина (Пс. 8, 5)? Шлях біблійної антропології» складається із чотирьох розділів, яким передує вступ, де пояснюються деякі базові принципи герменевтики. В першому розділі йдеться про людину як Боже створіння, сотворене із земного пороху й тому підданого швидкоплинності, однак, – обдарованого Божим духом та призначеного до безсмертя.

Другий розділ описує стан людини в едемському саду, тобто на землі. В цій частині документу підіймаються питання харчування, праці, стосунків з іншими живими істотами, Божих дарів, обов’язків людини… У третьому розділі центральною темою є людська сім’я, осердям якої є подружній союз між чоловіком та жінкою, від якого розпочинаються стосунки любові між батьками та дітьми і між братами та сестрами. Тут підіймаються такі актуальні питання, як цінність людської сексуальності, братерська етика як протидія насильству, побудова суспільства на взірець родини, тощо…

Темою четвертого розділу є історія людини, яка порушує Божу заповідь, але, завдяки милосердному Божому втручанню, стає спасенною. Таким чином, можна сказати, що історія людини є історією спасіння.

Орієнтир для майбутніх досліджень

Отець П’єтро Боваті, ТІ, Секретар Папської Біблійної Комісії, висловив сподівання, що цей документ послужить орієнтиром для антропологічних роздумів та досліджень. Кардинал Луїс Ладарія, презентуючи документ зазначив, що його наміром є допомогти «сприйняти красу та складність Божественного Об'явлення, що стосується людини». Краса спонукає нас цінувати працю Божу, а складність пропонує нам взяти на себе смиренний і невпинний труд дослідження та поглиблення.

Як наголошує автор статті, насправді, Біблія не подає однозначного визначення сутності людини, а, швидше за все, окреслює її буття як суб’єкта численних стосунків та за допомогою історії виявляє Божественний план щодо неї. "Те, ким ми є, правда про людську істоту, знаходить своє вираження у тому, що ми називаємось і справді є «Божими дітьми» (1 Ів. 3, 1). Не лише створінням, не тільки розумними і вільними істотами, не лише дітьми людини, але й дітьми Всевишнього, подібними до Нього, з такою подібністю, яку складно зрозуміти та сформулювати, але яка буде повністю виявлена у здійсненні буття, коли наше уявлення поступиться місцем реальності і ми побачимо Бога віч-на-віч (1 Кор. 13, 12)», – підсумував Секретар Папської Біблійної Комісії.