Захист неповнолітніх. Доповідь черниці про відкритість на світ як наслідок місії

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«Відкритість на світ як наслідок церковної місії». Такою була тема доповіді, якою розпочався третій день праць зустрічі «Захист неповнолітніх у Церкві», яка від 21 до 24 відбувається у Ватикані. Цей день присвячений темі прозорості, а вступну доповідь виголосила сестра Вероніка Опенібо, Головна Настоятелька Товариства Святого Дитяти Ісуса. Згадане Згромадження служить в освітній та соціальній сферах.

Зазначивши, що сексуальні зловживання з боку духовенства похитнули вірогідність Церкви саме там, де прозорість повинна би бути характерною ознакою місії наслідувачів Ісуса, вона наголосила, що необхідно «зосередити свою увагу не на страхові чи соромі», але на місії Церкви «служити в чесності та справедливості».

Гідність кожної людської особи

Вказавши на те, що місія Церкви безпосередньо випливає з нашого розуміння таємниці Втілення, доповідач підкреслила, що християнство ґрунтується на вірі в Бога, «Який обрав поєднатися зі світом людини». Таким чином, «наше бачення світу повинно основуватися на пошані та гідності кожної людини».

«Чи існує можливість перейти від страху перед скандалом до правди? Яким чином зірвати маски, за якими приховується наша скандальна недбалість?» – запитувала вона, зазначаючи, що «посередність, лицемірство та услужливість» причинилися до того, що ми дійшли до покривання цих скандальних звірств.

Приватно чи як Церква?

Сестра Вероніка зауважила, що сьогодні можемо сказати, що Церква протягом двох останніх десятиріч впроваджує заходи, щоб зупинити явище, а також для того, бути більш прозорою в тому, що раніше застосовувалося радше на приватному рівні. Сьогодні питання стоїть більше в тому, як підходити до питання зловживань «більш безпосередньо, прозоро та сміливо як Церква». Існують також інші проблеми, які стосуються статевої сфери, такі як зловживання владою, дискримінація, клерикалізм…

Глобальне явище

На основі власного досвіду «африканської» черниці, яка протягом п’ятнадцяти років проживала в Римі, а також протягом трьох навчалася в Америці, доповідач зазначила, що їй доводилося чути, що проблема зловживань – це проблема Північної півкулі. Водночас, після дев’яти років праці в Нігерії у ділянці статевого виховання, вона побачила також і там існування серйозних проблем. Для підтвердження цього вона навела кілька конкретних випадків з особистого спілкування з постраждалими на Африканському континенті.

На шляху до прозорості

Пропонуючи напрямні для роздумів у контексті прозорості, доповідач наголосила, що не варто замовчувати такі факти «через боязнь помилитися» чи сподіваючись, «що буря омине», бо в дійсності, вона не омине. «Ставкою є наша вірогідність», – сказала вона, підкреслюючи, що слід вирішувати проблему та шукати зцілення для постраждалих.

«Першим кроком до справжньої прозорості є визнати існування порушень, а також оприлюднити все те, що з часів Папи Івана Павла ІІ чинилося для зцілення ситуації. Можливо, в очах багатьох цього не буде достатньо, але це покаже, що Церква не перебуває в цілковитому замовчуванні», – сказала доповідач.

Вона також звернула увагу на те, що Церква вірить у розкаяння грішника, в навернення серця та в благодать переміни. Це вимагає глибокого переосмислення того, що для нас означає «співчутлива справедливість», просячи в Бога світла щодо того, як ця справедливість може стати «переміною та зціленням як для постраждалих, так і для винуватців».

Деякі стратегічні напрямні

Стратегічний шлях, запропонований с. Веронікою, вирушає з очевидності того, що для багатьох постраждалих той факт, що вони були вислухані й отримали психологічний супровід, став початком зцілення. Далі необхідне «зрозуміле та врівноважене» виховання у статевій сфері, як для семінаристів, священиків, богопосвячених осіб і єпископів, так і мирян, трактуючи також такі теми як проституція, торгівля людьми, особиста невірність. В процесі формування кандидатів до священства і богопосвяченого життя слід звернути увагу на запобігання появі почуття фальшивої вищості над іншими чи завищених сподівань з огляду на духовний статус.

Непростий, але необхідний шлях

Пролити світло на зловживання ніколи не буде простим шляхом. Чимало людей, які пережили сексуальні зловживання, «страждатимуть, коли виходитимуть на яв трагічні спогади». Для декого, як зауважила доповідач, це буде нагадуванням про те, що вони можуть бути демаскованими як винуватці в зловживаннях, або ж отримати обвинувачення у їх прикриванні.

«Багато-хто у різних формах служіння зустрічатимуться з людьми, з родичами, які зазнали чи зазнають зловживань, й повинні знати, як дати відповідь належним чином. Деякі обвинувачення будуть фальшивими, що викликатиме страждання іншого характеру», – підкреслила черниця.

«Сподіваюся й молюся, що за підсумками цієї конференції ми остаточно приймемо рішення розбити культуру замовчувати та секретності між нами, аби дозволити більшій кількості світла ввійти в нашу Церкву», – підсумувала с. Вероніка, закликавши: «Визнаймо нашу уразливість, будьмо проактивними, а не реагуючими в доланні викликів, що стоять перед молоддю й уразливими людьми, як також досліджуймо без страху й інші прояви зловживань у Церкві та в суспільстві».