Захист неповнолітніх. Кардинал Маркс: не прозорість завдає шкоду, а зловживання

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Сексуальні зловживання не в останню чергу спричинені зловживанням у адміністративній сфері, й у цьому випадку адміністративний вимір не причинився до виконанні місії Церкви, а навпаки, дискредитував її. Такими думками поділився кардинал Райнгард Маркс, Архиєпископ Мюнхенський і Фрайзінґський та Голова Єпископської Конференції Німеччини, виступаючи 23 лютого 2019 р. під час зустрічі «Захист неповнолітніх у Церкві», третій день якої був присвячений темі прозорості. Його доповідь була: «Прозорість як спільноти віруючих».

Порушення прав постраждалих

Доповідач вказав на те, що до трагедії зловживань, іноді, додалися інші болючі рани: досьє, які повинні були задокументувати факти, були знищені чи навіть не створені; замість винуватців, санкції накладалися на постраждалих, змушуючи їх мовчати, процедури й протоколи, встановлені для розслідування злочинів, свавільно не дотримувалися. В таких випадках «права постраждалих були розтоптані». Мова йде про випадки, які повністю суперечать тому, що повинна би представляти Церква.

Віру неможливо адмініструвати

Мюнхенський архиєпископ підкреслив, що «віру неможливо адмініструвати», адже не можемо «помістити» Божого Духа до папки чи файлу. «Божа любов відображається в окремих актах дбання про людей, аніж в адміністративних процедурах. Молитва є сильнішою від будь-яких адміністративних процедур», – мовив він, додаючи, що дії Церкви, водночас, «не можуть бути чисто духовними».

«Необхідно платити зарплату, утримувати церковні будівлі, будувати парафіяльні осередки, координувати співпрацю, дотримуватися контрактів, друкувати катехитичні матеріали, тощо» – пояснив доповідач, підкреслюючи, що «всі фундаментальні принципи для доброго суспільства й організації» не можуть бути ігнорованими в Церкві. Для виконання всіх завдань, пов’язаних з її місією, вона потребує «досконало діючого адміністрування».

Належне адміністрування як запобіжник проти зловживань

Як зауважив кардинал Маркс, адміністрування включає такі процедури як стандартизація, впорядковування та регламентування. Йдеться про «фундаментально важливі дії» для успішності спільних дій. Адміністративні процедури повинні здійснюватися так, щоб «люди могли довіряти системі, почуватися в безпеці і отримати справедливе ставлення, щоб була вислуханою й прийнятою справедлива критика».

Адміністрування в лоні Церкви тісно пов’язане із богословськими елементами й має духовну мотивацію. Водночас, належно діюче адміністрування у Церкві є «фундаментальною цеглиною» у боротьбі проти зловживань і в підході до них. Адже «створюючи та здійснюючи приписи й закони», вона допомагає уникати свавілля.

Зловживання владою і необхідність прозорості

Але влада, пов’язана з адмініструванням, може також неправильно використовуватися, насамперед тоді, коли забуває про «своє завдання служити людям, що живуть разом і співпрацюють для досягнення вищих цілей», або ж коли «адміністрація турбується лише про себе», а приписи використовуються для підтримки влади.

Тож для того, аби вчинити адміністративні процедури згідними з природою та місією Церкви, неможливо уникнути вимог прозорості та відстеження. «Прозорими» є такі процеси, в яких зрозуміло й можливо відслідкувати хто що зробив, коли, чому та з якою метою, що було вирішено, відхилено чи призначено. У випадку прозорого адміністрування особа має змогу вказати на помилку та захиститися від таких дій.

Презумпція невинуватості та прозорість не є взаємовиключними

В контексті теми зустрічі, кардинал Маркс підкреслив, що «принципи презумпції невинуватості й захисту особистих прав та необхідність прозорості не є взаємовиключними». З одного боку, прозорі процедури гарантують, що будуть дотримані необхідні кроки перед виголошенням вироку, що запобігає упередженням. З іншого боку, чітко окреслена процедура «встановлює рівень вірогідності, що дозволяє реабілітувати репутацію фальшиво оскарженої особи», яка в іншому випадку наражається на плітки, якщо розслідування не було прозорим.

Прозорість, за словами доповідача, «не означає некритичне приймання та невпорядковане поширювання повідомлень про зловживання». Метою є «прозорий процес, який прояснить і окреслить обвинувачення, який дотримується загальноприйнятих стандартів щодо того, як і про що мають бути поінформовані громадськість, влада та Римська Курія». Такі процесуальні стандарти допомагають зрозуміти, що «не прозорість завдає шкоду Церкві, але сподіяні акти зловживань, відсутність прозорості та подальше прикривання».

«Необхідно завжди усвідомлювати, що відстеження та прозорість мають крайню важливість також і поза контекстом сексуальних зловживань, наприклад, у фінансовій сфері. Вони є вирішальними факторами для вірогідності та надійності Церкви. Зробімо мужній крок в цьому напрямку», – закликав кардинал Маркс.