Папа: з миром завжди здобуваємо, з війною все втрачається

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Salvatore Cernuzio – Ватикан

«Це така ж давня історія як і людство: з миром завжди здобуваємо, може небагато, але здобуваємо, з війною втрачається все. Все! Так звані здобутки є втратою», – сказав Папа Франциск, повторюючи в студії італійського суспільного мовника RAI заклик Папи Пія ХІІ до правителів, виголошений через радіо в 1939 році, коли насувалася загроза світової війни: «Ніщо не втрачаємо з миром. Все можемо втратити з війною».

Як гість недільної телепередачі «A Sua Immagine», Святіший Отець повторив цю пересторогу, маючи на думці війну в Україні, але також всі інші війни та насильство, якими позначений світ. За його словами, існує своєрідна «приємність в тому, щоб катувати». «Ми бачимо це на війні, на відеороликах з війни… приємність… Численні солдати там зайняті тим, що катують українських солдатів. Я бачив ролики. Іноді таке стається з підлітками», – сказав він.

Вперше у телестудії

Війна була однією з тем, які обговорюватися під час передачі, яку Папа Франциск, як сам згадував, іноді оглядає, оскільки вона виходить в ефір у неділю перед молитвою «Ангел Господній». Програма на тему «Сила життя», в якій також взяли участь різні гості, між якими о. Марко Поцца, в’язничний капелан, який також проводив різні інтерв’ю з Папою, вийшла в ефір вранці, 4 червня 2023 р., а була записана 27 травня, коли Святіший Отець завітав до штаб-квартири «RAI» в римському передмісті Сакса-Рубра. Під час звичного формату передачі, що складалася із зовнішніх включень, відеороликів про життєві історії, свідчень наживо, Папа зізнався, що ще ніколи не був у студії телебачення.

Роль медіа

Єпископ Риму також сказав, що нечасто дивиться телевізор. «Скажу тобі один секрет, коли я був молодим, то телебачення ще не було», – сказав він, жартуючи, промовляючи до ведучої. При цій нагоді він зупинився на ролі, яку повинна відігравати інформація. «Медіа повинні допомагати нам зустрічатися, розуміти одні одних, будувати дружбу та проганяти чортиків, які нищать життя людей. В цьому полягає позитив, не йдеться лише про те, щоби говорити про релігію. Це можна робити, так, говорити про Бога, але берегти людяність, берегти гуманізм».

Центральність Христа

Значна частина часу під час розмови була присвячена важливим подіям в житті Церкви, згадуючи також і про Ювілей 2025, який за словами Папи повинен стати нагодою для того, щоби «зблизитися між собою, з Богом, щоби вирішити проблеми, щоби простити». Він ствердив, що «однією з найкращих рис людей є прощення».

Не забракло й особистих спогадів, як от про бабусю Розу, яка була першою, що навчила любити Богородицю. «Вона говорила мені про святого Йосифа, про Богородицю, але в центрі завжди був Ісус», – сказав Святіший Отець. Центральність Христа, за його словами, важлива також у тому, щоби розпізнати правдивість Марійських об’явлень. Він зазначив, що ці об’явлення є засобом Марійської набожності, і не завжди є правдивим те, що при цьому говориться. «Були справжні появи Богородиці, і в них Вона завжди вказує на Ісуса. Богородиця ніколи не прив’язує до Себе. Якщо марійська набожність надто зосереджена на собі самій, щось тут не так. І в набожності, і в людях, які її просувають», – підкреслив Папа.

Божа безкорисливість

Серед різних роликів, як транслювалися під час передачі, була розповідь про 39-річного Фауста Десалу, олімпійського чемпіона, який розповів про свою історію відродження. Це свідчення стало спонукою для того, щоби поговорити про безкорисливість. «Господь був настільки добрий з нами, що призвичаїв нас до відчуття безкорисливості. Й ми хочемо всього задарма. Безкорисливість є чимось дуже великим у Бога, але й ми повинні дати своє… Ніхто неспроможний безкорисливо давати, якщо не має досвіду цієї безкорисливості», – сказав Папа.

Протилежністю до цієї постави Святіший Отець називає «комплекс павича». «Я не знаю, чи таке визначення існує в психології, але я називаю це “комплексом павича”. Це коли хтось, якщо не поводиться як павич, то почувається нічим. І є люди, які працюють, спроможні придбати помешкання, створити сім’ю, і ніхто з них не поводиться як павич. А є такі, що трохи поверхневі, й впадають у спокусу павича, стараються створити картинку, вдавати щось із себе», – вів далі Папа, наголошуючи на тому, що «життя призначене на те, щоби жити, а не на те, щоби вдавати».

Сенс страждання

Під час програми прозвучали також роздуми про страждання. Цитуючи Книгу Буття, Наступник святого Петра підкреслив, що Господь не має вподобання в наших стражданнях, але Йому подобається гармонія відновлення. «Цим Господь зробив нас головними дійовими особами поступу долі. Якщо маєш можливість мати все, то втрачаєш благодать бути спів-творцем, будувати сім’ю, виростити дітей, набути мудрість похилих віком. Все це труд, але праця є в центрі людства», – мовив він.

До студії в певний момент прибули Маттео і Серена, батьки п’ятирічної Анжеліки, яка померла в лікарні ім. Джемеллі в той час, коли там навесні був госпіталізований Папа, який зустрівся з ними, коли повертався після лікування до Ватикану. Тоді фото, на якому Святіший Отець обіймає заплакану маму, облетіло ввесь світ. У цьому контексті Папа Франциск нагадав про важливість «лагідності» та про необхідність «супроводжувати біль». «Також і мене супроводжували в період болю. Коли я мав хворобу, яка в 21 рік мало що не привела мене до смерті, я навчився однієї речі: перед обличчям болю залишаються лише жести. Слова не допомагають… Немає слів, відповідних для болю, лише жести, а також мовчання», – сказав він.

Виклики виховання

Якщо йдеться про біль, то під час передачі прозвучала історія дев’ятнадцятирічної Діани, жертви цькування з огляду на її фізичну форму, але й також через важку інвалідність сестри. «Лиходійство – це одна з можливостей, які є в людини», – прокоментував це Святіший Отець, зазначивши, що діти, які займаються цькуванням, можуть здаватися «переможцями», але це «фальшива перемога», оскільки ґрунтується на болеві інших. Справжня перемога «є гармонійною, вона є не агресивною, а лагідною». «Сьогодні бракує виховання до лагідності, бо створюється враження, ніби бути лагідним означає бути дурнем», – сказав Папа, зауваживши, що і йому доводилося чути слова, що ранили його в дитинстві, в молодості, але згодом він навчився реагувати на те, розпізнаючи в собі ті риси, які потрібно виправити.

Наступник святого Петра вкотре наголосив на тому, що він називає «стилем Бога», яким є «близькість, співчуття та лагідність». Цього, за його словами, потрібно навчати дітей. «Немає іншого виходу: або обираємо дорогу любові, лагідності, або обираємо дорогу байдужості», – сказав Папа, вказуючи також на необхідність «виховувати межі». «Якщо твоя дитина росте без обмежень, то ти кривдиш свою дитину. Вони потребують ласки, любові, але й також притаманного любові “ні”. “Ні” щодо капризів», – пояснив він, звертаючись до батьків, а щодо покликання вчителів зазначив: «Учитель, який тільки пригощає цукерками, не є добрим. Учитель – це той, хто допомагає тобі прямувати вперед, але вказує також на межі й дорікає. І якщо тато і мама ніколи не сварять дитину, то щось тут не так».