Папа: знищення цивільної інфраструктури під час війни – міжнародний злочин
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Будування миру вимагає від нас бути креативними, долати, якщо необхідно, звичні схеми міжнародних стосунків, протидіючи водночас тим, хто покладає на війну завдання вирішувати суперечки між державами та в державах, чи навіть замислили силою здійснити передумови справедливості, необхідні для співіснування між народами», – наголосив Папа Франциск, приймаючи у п’ятницю, 2 грудня 2022 р., членів організації «Leader pour la Paix» (Лідери за мир), заснованої колишнім прем’єр-міністром Франції Жаном-П’єром Раффареном.
Ця французька організація, згуртувавши коло сорока визнаних світових лідерів з великим міжнародним досвідом і твердими переконаннями – політиків, дипломатів, колишніх глав держав, урядів і міжнародних організацій – пропонує політичні роздуми на службі миру та спільному благу. Однією з форм діяльності є «Мандрівна школа миру», що полягає в проведенні тематичних заходів у різних академічних середовищах. Саме в ці дні такий захід відбувається у Папському Латеранському Університеті.
Велика відповідальність
Святіший Отець зауважив, що бути «лідером за мир» у період, який переживаємо, є великою відповідальністю. Адже більшою загрозою від війни є «брак волі будувати мир». «Ваш досвід вчить вас, що перед обличчям війни першим кроком, який слід зробити, є змусити зброю замовкнути, але потім потрібно буде відбудовувати теперішнє та прийдешнє співіснування, інституції, структури та послуги. Мир вимагає форм примирення, спільних цінностей і, що є незамінних, програм виховання та формування», – сказав Папа, наголошуючи на тому, що не можемо забувати про те, що «людські жертви, страждання населення, невибіркове руйнування цивільної інфраструктури, порушення принципів людяності не є “побічними наслідками” війни. Ні, це є міжнародні злочини, і ми повинні заявляти про це і повторювати».
Слабкість і відвага
За словами Святішого Отця, використовувати зброю для того, щоби вирішувати конфлікти «є знаком слабкості». Натомість переговори, посередництво та примирення вимагають відваги, «відваги не почуватися вищими від інших, відваги долати причини конфлікту, відкинувши інтереси та задуми гегемонії, відваги переступити через категорію “вороги”, щоби ставати будівничими загального братерства». І ще більше відваги потрібно, щоби «трудитися разом перед обличчям виклику, який ставлять найостанніші, які вимагають не теоретичного миру, а надії на життя».
«Будувати мир, отже, – підсумував Папа, – означає започатковувати та підтримувати процеси розвитку, щоби усувати бідність, долати голод, гарантувати охорону здоров’я та лікування, берегти спільний дім, сприяти фундаментальним правам і долати дискримінацію, пов’язану з переміщенням людей. Лише тоді мир ставатиме синонімом гідності для кожного нашого брата та сестри».