Папа про дорогу бізнесмена до неба: служити спільному благу
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
У Євангеліях зустрічаємо не тільки «тридцять срібняків» Юди, але також «два динарії» милосердного самарянина. На це звернув увагу Папа Франциск, зустрічаючись у понеділок, 12 вересня 2022 р., з італійськими підприємцями. Він підкреслив, що сьогодні, як і вчора, ті самі гроші можуть вживатися як для зради, так і для порятунку. «Економіка зростає та стає людяною тоді, коли самарянинових динарів стає більше від юдиних срібняків», – додав Святіший Отець.
«Наймити» і підприємці на зразок «доброго пастиря»
Приймаючи делегацію Загальної Конфедерації італійської промисловості, Папа Франциск зауважив, що також і діловий світ потерпає від наслідків пандемії, до яких тепер додалися наслідки війни в Україні з кризою в енергетичній сфері. Все це є викликом для «доброго підприємця», який відчуває відповідальність за своє підприємство і за робочі місця. Бо і в бізнесі, за його словами, існують «наймити», яким байдуже, і підприємці, схожі до «доброго пастиря», які «не втікають перед обличчям численних вовків» та «поділяють страждання своїх робітників».
Церква і бізнес
За словами Святішого Отця, Церква від самих початків приймала у своєму лоні також купців, предтеч сучасних підприємців. У Біблії говориться про працю та торгівлю, а серед Ісусових притч є згадки про монети, землевласників, адміністраторів… Купцем міг бути той же милосердний самарянин, який допоміг пограбованому чоловікові, якого доставив до заїзду. Тож у Євангелії є не тільки «тридцять срібняків» Юди. «В дійсності, ті самі гроші, як учора, так і сьогодні, можуть бути використані, щоби зрадити та продати друга, або щоб спасти життя. Це бачимо кожного дня, коли гроші Юди і доброго самарянина співіснують на тих самих ринках», – зауважив Папа, визнаючи також, що життя підприємців у Церкві не завжди було легким.
«Суворі слова, які Ісус використовує супроти багатих і багатства, як от про верблюда та вушко голки, іноді надто поспішно поширювалися на кожного підприємця чи торговця, прирівнюючи їх до тих торговців, яких Ісус прогнав із храму. В дійсності ж можна бути купцем, підприємцем, і бути наслідувачем Христа, мешканцем Його царства», – сказав Папа, поділившись думками про деякі умови для цього.
Вміти ділитися
Першою умовою Святіший Отець назвав вміння ділитися. Він зауважив, що багатство з одного боку полегшує, але з іншого – ускладнює життя. Не тільки через те, що може стати ідолом, але через те, що «кличе до відповідальності»: це обов’язок дбати, щоби блага приносили плоди і використовувати їх для спільного блага. Крім того, багатство «створює навколо себе заздрість, лихослів’я, а нерідко й насильство та підлість». Отож, коли Ісус каже, що «багатому важко увійти в Боже царство», то не каже, що «неможливо». До першої спільноти Ісусових учнів також належали благополучні люди, в Церкві завжди існували багаті, які в зразковий спосіб жили Євангелієм, і не від усіх вимагається зректися всього, як це зробив молодий купець Франциск з Ассізі, від декого вимагається ділитися. Саме «взаємоподіл є іншим іменем євангельської вбогості». Як це здійснювати сьогодні? За словами Папи, кожен підприємець може знайти свій спосіб, і одним з таких є філантропія. «І на цьому місці, – сказав він, – хочу подякувати вам за вашу конкретну підтримку, надану українському народові, особливо, вимушено переміщеним дітям, аби вони мали змогу піти до школи».
Податки як форма взаємоподілу
«Але дуже важливим є той спосіб, яким у сучасному світі та в демократіях є податки та збори, форма взаємоподілу, яку часто не розуміють. Фіскальний пакт є серцем соціального пакту», – вів далі Святіший Отець, вказуючи на те, що податки є тим способом ділитися багатством, щоб вони ставали спільними, громадськими благами, як от школа, охорона здоров’я, наука, тощо. Очевидно, що «податки повинні бути справедливими, чесними та визначеними згідно з можливостями кожного», а фіскальна служба – ефективною і не корумпованою. «Але не потрібно сприймати податки як узурпацію», – наголосив Папа.
Сприяння зайнятості
Іншою формою взаємоподілу Глава Католицької Церкви назвав створення робочих місць, особливо, для молоді. Праця, за його словами, завжди є формою спільності в багатствах. «Кожне створене нове робоче місце – це ще один шматок багатства, яким поділилися в динамічний спосіб», – сказав він, підкреслюючи, що саме в цьому й полягає «центральність праці в економіці та її велика гідність». «Сьогодні техніка несе загрозу забути про цю велику істину, але якщо новий капіталізм створюватиме багатство без створення праці, то ця велика добра функція багатства потрапляє в кризу», – зазначив Папа, додаючи, що проблему із зайнятістю неможливо вирішити, якщо залишатися заякореними лише в межах ринку праці. За його словами, потрібно піддати критиці модель суспільного порядку.
Ризики «демографічної зими»
«І тут приходимо до теми зменшення народжуваності, – вів далі Святіший Отець. – Падіння народжуваності, в поєднанні зі стрімким старіння населення, ускладнює ситуацію не тільки для підприємців, але для економіки загалом: зменшується пропозиція робітників і зростають пенсійні видатки, що тяжіють на громадських фінансах». Папа наголосив на нагальності підтримки сімей і народжуваності. За його словами, потрібно разом трудитися над тим, щоби якнайшвидше вийти з демографічної зими, яка «виступає проти нас і стає на заваді здатності зростати». «Сьогодні народжувати дітей, я б сказав, є також питанням патріотизму, щоб країна могла прямувати вперед», – додав Святіший Отець, звернувши увагу на виклики, пов’язані із захистом материнства, дбанням про те, щоби народження дитини не перекреслювало можливості жінки для працевлаштування.
«Ні» експлуатації праці вразливих верств і мігрантів
Папа звернув увагу на ще один аспект, а саме на громадський і територіальний вимір підприємництва в Італії, де підприємство є інтегральною частиною громади: територія живе завдяки підприємству, а підприємство черпає життєві соки завдяки близькості, роблячи, водночас, внесок у благоустрій. І в цьому контексті слід підкреслити «позитивну роль, яку підприємства відіграють у дійсності імміграції, сприяючи конструктивній інтеграції та цінуючи здібності, незамінні для виживання підприємства в актуальному контексті». «Водночас, потрібно наголосити на рішучому “ні” будь-якій формі експлуатації людей і на недбалості стосовно їхньої безпеки», – сказав Святіший Отець, наголошуючи, що використання тих же мігрантів на нелегальній роботі є шкодою для своєї ж країни.
Підприємці та праця
Врешті, Папа нагадав про те, що й сам підприємець є робітником. Справжній підприємець, за його словами, не живе з ренти, але з праці. Він знає працівників, бо знає працю. «Однією з великих криз нашого часу є втрата підприємцями контакту з працею: розвиваючись, стаючи великими, життя проходить в кабінетах, на засіданнях, в подорожах і конференціях, й уже не відвідуються більше майстерні та фабрики. Так забувається “запах” праці», – сказав Святіший Отець, зазначивши, що коли підприємець вже більше не торкається своїх продуктів, то «втрачає контакт з життям свого підприємства», що часто стає початком економічного занепаду.
Підсумовуючи, Папа підкреслив, що «великі виклики нашого суспільства неможливо здолати без добрих підприємців», а тому заохотив їх «бути активними дійовими особами цієї переміни епохи», даючи «своєю креативністю та інновацією» життя іншій економічній системі, в якій «прямою та безпосередньою» метою є збереження довкілля. Бо «без нових підприємців» земля не витримає наслідків капіталізму і ми «залишимо наступним поколінням надто поранену планету, можливо, непридатну для життя».