Пророцтво Лампедузи

Дев’ять років тому відбувся візит Папи Франциска на Лампедузу, острів-символ трагедії мігрантів у Середземномор’ї. Під час цієї незабутньої першої подорожі понтифікату Папа наголосив на важливому питанні братерства. Йдеться про попередження, яке сьогодні виявляється ще нагальнішим у світі, спотвореному війнами, коли він намагається подолати наслідки кризи, спричиненої пандемією.

Alessandro Gisotti*

В цьому понтифікаті є такі події, такі рішення Папи Франциска, які набирають ще більшої сили з бігом часу, набирають виміру, який у певних випадках не буле перебільшенням назвати пророчим. Дев’ять років тому, 8 липня 2013 р., через кілька місяців після початку Петрового служіння, він здійснив свій перший пастирський візит, подавшись на острів Лампедузу. Ця подорож була також посланням, бо протягом кількох годин, проведених на острові-символі трагедії мігрантів у Середземномор’ї, Папа Франциск засвідчив жестами та знаками, що саме він має на увазі, коли говорить про Церкву, яка виходить назовні. Він показав, чому потрібно конкретно, а не образно, починати від «екзистенційних периферій», якщо хочемо побудувати справедливіший і солідарніший світ, людство, примирене саме в собі.

З цього візиту зберігаємо незатертими у спогадах деякі картини: Папа, який служить Святу Месу на вівтарі, зробленому з уламків мігрантських човнів, вінок, кинутий в море, обійми з молодими людьми, які вижили в цих подорожах, названих подорожами надії, що часто перетворюють у подорожі відчаю. Серцем візиту було, очевидно, становище мігрантів. Але Папа під час цієї нагоди виголосив проповідь, яка розширювала погляд, виходячи за межі цього острова й того, що вона означала в ці хвилини. Проповідь, яку пере-читати (а ще більше пере-слухати) особливо вражає сьогодні, в світлі того, що цими місяцями відбувається в Україні, яка перебуває під російською атакою, як також у кожному більше чи менше віддаленому куточку землі, де війни вивільняють отой «каїністський дух убивання, замість духу миру».

В згаданій проповіді Папа поділився роздумами про діалог Господа Бога з Каїном відразу після вбивства брата Авеля. Бог ставить запитання, яке повинно сьогодні і завжди відлунювати як пересторога для кожного з нас: «Каїне, де твій брат?». Аж сім разів Папа Франциск повторює це пронизливе запитання: «Де твій брат?». Твій брат мігрант, твій брат, розбитий бідністю, твій брат, роздавлений війною. Протягом подальших років Святіший Отець багато разів повертався до цієї вирішальної антиномії братерство-братовбивство. Під час Святої Меси в «Домі святої Марти» 13 лютого 2017 року, вкотре говорячи про Каїна та Авеля, він промовив суворі слова засуду проти тих, які вирішують, що «шмат землі є важливішим від уз братерства». Папа перестерігав земних можновладців, які дозволяють собі сказати: «Мене цікавить цей або отой шмат землі, а якщо бомба впаде та вб’є дві сотні дітей, то не моя провина, а бомби».

Папа енцикліти «Fratelli tutti» та Декларації Абу-Дабі про братерство, Єпископ Риму, який взяв ім’я брата Франциска, попереджає, що саме ця боротьба між братерством і братовбивством є питанням над питаннями нашого часу. З бігом років він став свідком того, що у трагічний спосіб дедалі чіткіше проглядається похмурий профіль того, що він назвав «фрагментарною Третьою світовою війною». І хіба ж це не є також «фрагментарним всесвітнім братовбивством», адже кожна війна носить у собі цей підступний корінь, який спонукав Каїна вбити брата, а потім зневажливо відповісти Богові, Який вимагав звіту: «Хіба я сторож братові моєму?».

Під час молитви за світ на порожній площі Святого Петра 27 березня 2020 року Папа стверджував, що серед бурі пандемії «ще раз була відкрита ця благословенна спільна приналежність, якої ми не можемо уникнути: приналежність братів і сестер». Вражає поєднання цих слів із гіркими словами, які він сказав у цьогорічному Великодньому «Urbi et Orbi». «Це був час, аби разом, пліч-о-пліч, вийти з тунелю, – сказав він, покликаючись на пандемію Covid-19, – об’єднуючи сили та ресурси… А ми, натомість, показуємо, що між нами й досі немає Духа Христа, а існує дух Каїна, який дивиться на Авеля не як на брата, а як на суперника, й думає, як позбутися його».

Папа Франциск неодноразово підкреслював, що з кризи виходимо або кращими, або гіршими, але ніколи такими самими. Сьогодні людство ставить чоло одній із найглибших і різнорівневих криз, які йому доводилося долати. Щоби вийти з неї кращими, потрібно змінити напрямок, як закликає Папа, віддалитися від могутнього магнітного поля Каїна, рішуче скерувавши стрілку компасу нашого життя до полярної зорі братерства.

---------------------

*Редакційний віце-директор Дикастерії в справах комунікації

07 липня 2022, 14:54