Папа: Жертвуючи всім, знаходимо Бога
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Не боятися втратити те «трохи», що маємо, уповаючи на «багато» Бога, що помножує радість того, хто дарує. Цього, за словами Папи Франциска, нас вчить бідна вдова, про яку розповідається в 12 главі Євангелії від Марка. Коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 7 листопада 2021 р., цей уривок, Святіший Отець зауважив, що він ставить перед нами «кричущий контраст»: багачів, які жертвують надлишок, аби вихвалятися перед іншими, та бідну жінку, що віддає все те, що має.
Ісус спостерігає за цим, і саме дієслово «глядіти» підсумовує Його повчання, виголошене як реакція на цю подію. Ми повинні «глядіти», остерігатися, щоб не стати як лицемірні фарисеї і книжники, та «глядіти», дивитися на вдову, щоби взяти її собі за приклад.
Остерігатися лицемірства
Насамперед, Наступник святого Петра зупинився на заохоченні не базувати своє життя на культі примарності, видимості, на перебільшеній турботі про свій образ перед іншими, й, понад усе, «не використовувати віру задля власних інтересів». Ці книжники, як пояснив Папа, молячись напоказ, роблячи напоказ великі пожертви, використовували Боже ім’я, щоби прикривати власне марнославство, чи, що гірше, використовували релігію, щоб піклуватися про свої справи, зловживали авторитетом, щоби визискувати вбогих. І це є попередженням як для Церкви, так і для суспільства, аби «ніколи не використовувати своє становище для того, щоби топтатися по інших». А також пильнуватися, «щоби не впасти у марнославство».
Все у Бозі
«І щоб оздоровити від цієї недуги, Ісус запрошує нас дивитися на вбогу вдову», – вів далі Святіший Отець, вказуючи на те, що Господь викриває визискування, жертвою якого стала ця жінка, яка для того, щоб зробити пожертву, змушена повертатися додому без того дріб’язку, який мала на прожиття. Водночас, «Ісус хвалить той факт, що ця вдова вкинула до скарбниці все те, що мала». «Їй нічого не залишилося, але в Бозі вона знайшла своє все. Вона не боїться втратити те трохи, яке має, бо уповає на Боже багато, яке помножує радість того, хто дарує», – сказав Папа, зауваживши, що «Ісус пропонує її як учительку віри»: вона не йде до святині, щоби заспокоїти сумління, не молиться напоказ, не нахваляється вірою, але дарує від щирого серця. Її лепта звучить краще від великих пожертв багачів, бо «виражає життя, щиро посвячене Богові, віру, що живе не зовнішнім, але безумовною довірою».
«Вчімося від неї віри без зовнішніх прикрас, але внутрішньо щирої, віри, що збудована на покірній любові до Бога та ближнього», – підсумував Папа, заохотивши: «Помолімося до Діви Марії, Яка щирим і прозорим серцем вчинила все Своє життя даром Богові та Його людові».
Оплески для новомучеників
Після проказування молитви «Ангел Господній» Папа поділився з паломниками радістю з приводу того, що напередодні в Манресі (Іспанія), відбулася беатифікація трьох священиків-капуцинів, мучеників за віру, вбитих під час переслідувань 1936-1939 років, які засвідчили, що є «лагідними та сміливими Христовими свідками». «Нехай же їхній приклад допоможе християнам сьогодення залишатися вірними своєму покликанню, також і в хвилини випробування», – побажав Святіший Отець, закликавши привітати нових блаженних оплесками.
