Папа: катехизація – шлях, що веде до прийняття Божої любові

Світлана Духович – Ватикан

«Не можна забувати, що привілейованим місцем катехизації є саме Євхаристійне богослуження, де брати і сестри збираються разом, щоб дедалі більше відкривати для себе різні способи присутності Бога у своєму житті», – на цьому наголосив Папа Франциск, звертаючись до керівників катехитичних комісій єпископських конференцій Європи, яких він прийняв на аудієнції у п’ятницю, 17 вересня 2021 року. Керівники катехитичних комісій європейських єпископатів зібралися у Римі, аби обговорити те, як відбувається сприйняття та втілення Катехитичного довідника, опублікованого Папською Радою сприяння новій євангелізації та затвердженого Папою Франциском у березні 2020 року.

Євхаристійне таїнство в центрі катехизації

Пригадуючи про свою участь у закритті Міжнародного Євхаристійного Конгресу в Будапешті під час апостольської подорожі, що завершилася у середу, 15 вересня, Єпископ Риму зазначив, що зустріч відповідальних за катехизацію є нагодою для усвідомлення важливості того, аби “погляд” катехизаційної діяльності був спрямований на Євхаристійне таїнство.

Папа Франциск процитував євангельський уривок з Євангелії від Матея, в якому учні запитують Христа: «Де ти хочеш, щоб ми приготували Тобі Пасху? Він відповів їм: “Ідіть до такого ось одного в місто й скажіть йому: Учитель каже: Час мій близько, тож у тебе споряджу Пасху з учнями моїми”» (Мт 26, 17). Святіший Отець зазначив, що Христова відповідь показує, що Він уже все знав, все приготував і добре знав, що відбувається в серцях Його друзів.

Папа заохотив учасників аудієнції розглянути катехизацію у світлі Христових слів «Ідіть в місто» (Mt 26,18). Якщо катехизація є періодом, під час якого відбувається приготування до звершення «вершини таїнства» віри, то катехити повинні, насамперед, вирушити “у місто”, щоб зустріти людей, занурених у свої щоденні зобов’язання. «Катехизація, як підкреслює новий довідник, не є абстрактною передачею теоретичних знань, які слід вивчити напам’ять, ніби формули математики чи хімії, – наголосив він. – Вона є, швидше, містагогічним досвідом тих, хто вчиться зустрічатися зі своїми братами й сестрами там, де вони живуть і працюють, тому що вони самі зустріли Христа, який покликав їх стати учнями-місіонерами». Серцем катехизації, як наголосив Папа, повинно бути усвідомлення того, що воскреслий Ісус Христос любить нас і ніколи не покидає.

Катехизація – служіння задля поглиблення віри

Наступник святого Петра підкреслив, що він встановив інституційне служіння катехитів для того, аби «християнська спільнота відчула потребу пробудити це покликання та досвідчити служіння деяких осіб, які, переживаючи Євхаристійне богослужіння, відчувають живе прагнення передавати віру як євангелізатори». Катехит і катехитка, за його словами, є свідками, які присвятили себе служінню християнській спільноті, сприяючи поглибленню віри людей у повсякденному житті.

Папа Франциск згадав про двох катехиток, які приготували його до Першого Причастя. Він вказав на приязні стосунки, які він підтримував як з ними, так із черницею, яка також брала участь у його катехизації, до кінця їхнього життя.

Креативність у звіщенні Євангелія

Пригадуючи свою нещодавну зустріч з єпископами, священиками, богопосвяченими особами, семінаристами і катехитами Словаччини в катедральному соборі святого Мартина у Братиславі, Святіший Отець підкреслив, що євангелізація ніколи не є простим повторенням минулого. Великі святі євангелізатори, такі як Кирило і Методій та Боніфатій, були креативними й відкрили нові шляхи, винайшли нові мови, нові «алфавіти», щоб передати Євангеліє. «Це вимагає вміння слухати людей, – наголосив Папа, – слухати народи, яким проповідуємо: слухати їхню культуру, їхню історію; слухати не поверхнево, вже думаючи про попередньо упаковані відповіді, які ми маємо у портфелі, а слухати по-справжньому та порівнювати ті культури, ті мови, а також і перш усього, несказане, невисловлене, зі словом Божим, з Ісусом Христом, Який є живим Євангелієм». Саме в цьому, як підкреслив Папа, полягає найважливіше завдання Церкви серед народів Європи, складаючи на завершення особисту подяку тисячам катехиткам і катехитам континенту.