Папа: Бог став людиною, аби увійти в конкретність світу
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Вже кілька неділь роздуми Папи Франциска, якими він ділиться з прочанами, що опівдні збираються на проказування молитви «Ангел Господній», обертаються навколо чудесного помноження хлібів і подальших подій, про які розповідає святий євангелист Іван у 6-й главі своєї Євангелії. В центрі уваги недільної катехизи 8 серпня 2021 р. був уривок, в якому Ісус запрошує учнів зробити «якісний стрибок»: згадавши про манну, якою Бог годував їхніх батьків під час тривалого переходу через пустелю, Він застосовує символ хліба до Себе Самого, виразно ствердивши: «Я – хліб життя».
Хліб, що живить душу
Як зазначив Святіший Отець, для того, щоб жити, потрібен хліб. Голодний не просить якісь вишукані страви, але хліба, безробітний не просить величезних зарплат, але «хліба» зайнятості. Й Ісус об’являється як хліб, тобто, «суттєве, необхідне для щоденного життя». Не якийсь там хліб, але «хліб життя».
«Іншими слова, ми без нього не живемо, але животіємо, бо лише Він живить нашу душу, лише Він прощає те зло, яке ми самостійно неспроможні здолати, лише Він дає нам почуватися любленими, навіть якщо всі розчаровують нас, лише Він дає нам сили любити, лише Він дає нам сили прощати серед труднощів, лише Він дає серцю той мир, якого воно шукає, лише Він завжди дає життя, коли тут на землі життя закінчується», – підкреслив Наступник святого Петра.
Зчудування Євхаристією
Далі Папа запропонував слухачам зупинитися на словах Ісуса «Я – хліб життя». Спаситель міг провести виклад, презентацію, але як знаємо, Він «говорив притчами», і в цих словах «дійсно підсумовує всю Свою сутність і всю Свою місію». Повністю це вдасться побачити наприкінці, під час Тайної Вечері. Ісус знає, що Отець доручає Йому не лише нагодувати людей, але віддати Себе Самого, Своє серце, «щоб ми могли мати життя». «Ці Господні слова пробуджують в нас зчудування даром Пресвятої Євхаристії. Ніхто в цьому світі, як би не любив когось, не може стати для цієї особи поживою. Бог учинив це, і робить це задля нас» , – сказав Святіший Отець, заохочуючи «оновити в собі це зчудування», адоруючи Хліб життя, «бо адорація наповнює це життя зчудуванням».
Бог, Який не хоче бути придатком
Але, як зауважив проповідник, люди в Євангелії, замість того, щоб зчудуватися, обурюються, мовляв, ми добре знаємо того Ісуса та його сім’ю, як він може казати: «Я хліб, що зійшов з неба»? «Можливо й ми обурюємося», – сказав Папа, додавши, що «нам був би зручнішим Бог, Який перебуває у Небі, не втручаючись у наше життя, в той час, як ми можемо впоратися зі справами тут».
«Бог, натомість, – сказав він, – став людиною, щоби ввійти у конкретність світу, ввійти в нашу конкретність. Бог став людиною для мене, для Тебе, для нас усіх, щоби ввійти в наше життя. Й усе з нашого життя Його цікавить. Ми можемо розповідати Йому про свої почуття, про роботу, про свій день, про свої болі та тривоги, чимало речей. Можемо Йому розказувати про все, бо Ісус прагне такої близькості з нами. А чого Він не бажає? Він, що є хлібом, не хоче бути віднесеним до гарніру, бути применшеним і відсунутим набік, або ж бути призваним лише тоді, коли маємо потребу в Ньому».
За столом з Ісусом
Підсумовуючи, Святіший Отець зазначив, що принаймні раз на день ми збираємося за столом разом, наприклад, всією сім’єю на вечерю після праці та навчання. І було би прекрасним, перед тим, як розломити хліб, «запросити Ісуса, хліб життя», попросивши Його благословити «те, що ми зробили, й те, що не вдалося зробити». «Запрошуймо Його до дому, молімося “по-домашньому”. Ісус буде з нами за столом, і наситимося найбільшою любов’ю», – сказав Папа, побажавши: «Нехай же Діва Марія, в якій Слово стало тілом, допоможе нам день за днем зростати в дружбі Ісуса, хліба життя».
